Контрольована іноземна компанія – КІК

Час читання: 7 хвилин

Цей матеріал вперше був випущений 2 роки тому і ми регулярно намагаємося його доповнювати, щоб тримати вас в курсі відносно законодавства з КІК та ініціатив BEPS. Оновлення за 2021 рік шукайте в кінці сторінки за цим посиланням >>

У сьогоднішньому матеріалі мова піде про ініціативи Організації економічного співробітництва та розвитку, спрямовані на протидію розмиванню бази оподаткування держав. У ключі цієї теми розберемося що таке план BEPS, а також що таке КІК (контрольовані іноземні компанії). Попри велику кількість абревіатур, тема важлива і цікава.

Внаслідок використання пільгових податкових режимів або ж їх повної відсутності багато компаній в цілому ряді країн отримують можливість дуже вигідно оптимізувати свої податкові витрати. Природно, що держави при цьому втрачають чималі суми, які повинні бути зараховані в їх бюджет.

Щоб розв’язувати дану проблему економічного характеру, ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку) прийняла рішення про впровадження плану BEPS.

План BEPS і що він означає для України

BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) – план дій ОЕСР з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування.

До даної ініціативи може приєднатися будь-яка країна, але головна умова – повне виконання 15 кроків або дій, як їх ще іноді називають:

1. Розв’язання проблем і особливості оподаткування в епоху «цифрової економіки» (мова про розробку фіскальних правил для “електронної економіки”);

2. Усунення «гібридних схем» (усунення способів ухилення від податків транснаціональними компаніями);

3. Удосконалення законодавства про контрольовані іноземні компанії;

4. Боротьба з розмиванням бази оподаткування через виплату відсотків та інших фінансових транзакцій (перешкоджання відходу від податків через виплату дивідендів або роялті);

5. Протидія «несприятливої ​​податковій практиці», беручи до уваги питання прозорості та економічного змісту (вирівнювання податкових умов для всіх країн);

6. Боротьба з недобросовісним використанням договорів про усунення подвійного оподаткування;

7. Викорінення схем штучного уникнення статусу «постійного представництва»;
8-10 Розробка законодавства про трансферне ціноутворення в частині нематеріальних активів, ризиків капіталу та інших транзакцій з високим ризиком;

11. Розробка способів збору та аналізу інформації про розмивання податкової бази й виведення доходів з-під оподаткування;

12. Впровадження законодавства, що вимагає розкривати «прийоми агресивного податкового планування» (обов’язкове розкриття інформації податковими агентами);

13. Оптимізація вимог щодо документування трансфертного ціноутворення та «покраїнній звітності»;

14. Розробка та удосконалення механізмів вирішення податкових спорів між державами;

15. Розробка багатосторонньої конвенції (MLI) з питань міжнародного оподаткування для модифікації вже укладених податкових договорів між країнами.

План BEPS реалізується в країнах, що входять в G20 і ще кількох десятках країн. Реалізація плану BEPS в Україні – один зі способів повернути довіру до української системи оподаткування, а ще: зменшення темпів виведення капіталу з країни та повернення податків в бюджет.

Хронологія взаємодії України та ОЕСР

1 січня 2017 року Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках ініціативи ОЕСР.

23 липня 2018 року Україна стала 83-ою країною, яка підписала угоду про приєднання до MLI та взяла на себе зобов’язання виконати 4 обов’язкові заходи, які є мінімальним і обов’язковою умовою. Йдеться про кроки 5, 6, 13 і 14.

Якщо повернутися до плану BEPS, то його реалізація на рівні національного законодавства можлива через кілька інструментів:

  • Міжнародний обмін податковою інформацією
  • Міжнародний обмін інформацією про бенефіціарних власників компаній і бенефіціарів трастів
  • Реалізація правил контрольованих іноземних компаній (КІК)
  • Реалізація правил трансфертного ціноутворення (ТЦО)

На сьогодні впроваджено вже два з цих чотирьох обов’язкових умов за вищевказаним планом, а саме: розкрита інформація про бенефіціарів власників компаній (Україна була першою країною, яка це реалізувала), а також діють правила трансфертного ціноутворення.

Але в Україні досі не запроваджено автоматичний обмін інформацією за стандартом CRS і не затверджені правила КІК. Без цих двох пунктів повноцінна реалізація плану BEPS на рівні національного законодавства неможлива.

Станом на сьогодні впроваджені 2 кроки з 4, необхідних для імплементації плану BEPS. На черзі запуск обміну даними між податковими органами різних держав (CRS) та встановлення правил КІК

Що таке КІК і чому про них так багато суперечок?

КІК (Controlled Foreign Company, хоча може бути і Corporation, CFC) – іноземна компанія, певна частина акцій якої належить податковим резидентам даної країни. Якщо по-простому, то це юридична особа, яка здійснює свою діяльність в одній країні (юрисдикції), але при цьому належить та/або контролюється податковими резидентами іншої країни (іншої юрисдикції).

У розрізі реалізації плану BEPS картина виглядає наступним чином: для того, щоб отримати інформацію про рахунки наших резидентів за кордоном, потрібно почати обмінюватися з країнами податковою інформацією в автоматичному режимі (мова про обмін інформацією за стандартом CRS). А для того, щоб обкладати податком виявлені за кордоном доходи наших резидентів, необхідно встановити правила КІК.

Суть правил для КІК

Суть правила КІК полягає в тому, щоб обкладати податком прибуток іноземних юридичних осіб, якими володіють резиденти України. При вступі в силу таких зобов’язань громадяни України повинні будуть декларувати свій дохід, який йде від іноземної компанії.

Тобто в цьому випадку принцип пільгового оподаткування або ж його відсутності в державах застосовуватися не буде. Необхідність сплати податків буде переходити на кінцевого бенефіціара, що і розв’язує проблему щодо розмивання податкових даних.

Деякі аспекти законопроекту по КІК

В Україні ще немає законодавства, яке б регламентувало відносини з КІК, але пройдімося по деяких аспектах проектів законів, які пропонуються до затвердження.

Суб’єкти, які відповідно до законопроекту підпадають під оподаткування в Україні з впровадженням правил КІК:

  • Структури, які складаються з українських засновників, при цьому включають компанії, зареєстровані в юрисдикціях з низьким оподаткуванням;
  • Українські фізичні особи, які володіють акціями в іноземних компаніях;
  • Компанії, зареєстровані за кордоном, які фактично контролюються та управляються з України;
    1. Вказівка ​​резидента в якості бенефіціара при відкритті банківського рахунку для КІК;
    2. Ведення резидентом України бухгалтерського або управлінського обліку КІК.

Важливо відзначити, що відповідно до зареєстрованого законопроекту іноземна компанія вважається контрольованою, якщо:

  • Резидент України прямо або опосередковано володіє 50% і більше корпоративних прав такої компанії;
  • Корпоративними правами володіють кілька резидентів України, частка участі кожного перевищує 10%, але при цьому сукупна участь всіх резидентів України в даній контрольованою компанії становить 50% і вище.

Згідно з зареєстрованим законопроектом іноземна компанія вважається контрольованою, якщо резидент України (або кілька резидентів) прямо або опосередковано володіє 50% та більше корпоративних прав. Але це процентне співвідношення ще може бути переглянуте у бік зменшення.

Швидше за все, процентне співвідношення ще буде переглядатися українськими законодавцями, оскільки закордонний досвід передбачає наявність «контролю», коли частка володіння становить 20% і більше.

Відносно санкцій. Якщо платник податків, який володіє іноземною компанією, несвоєчасно надає контролюючому органу відомості, передбачені ст. 16 Податкового Кодексу, це тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100% від суми податку на майно такого платника.

Сума обчислюється по об’єкту нерухомого майна, що належить цій контрольованій іноземній компанії (або іноземній структурі без утворення юридичної особи). При цьому сума штрафу обчислюється пропорційно частці участі в іноземній компанії, відомості про яку не представлено (подано несвоєчасно).

Якщо ж визначити частку участі особи в компанії (іноземній структурі без утворення юридичної особи) обчислюється пропорційно кількості учасників в такій структурі.

Оподаткування по КІК відкладено. Але це не означає, що не потрібно починати готуватися до подачі звітності в 2023-2024 роках.

Впровадження поняття КІК: це погано чи ні?

Звісно, впровадження Плану BEPS не можна вважати поганою законодавчою ініціативою для державного казначейства, але для бізнесу це не завжди вигідно.

Звичайно ж, це не означає, що українським резидентам можна бути пов’язаними з іноземними структурами, важлива умова, щоб наявність таких структур (іноземних компаній) мала аргументовану потребу. Намагайтеся вибирати вигідну з економічної точки зору юрисдикцію для Вашого бізнесу і передбачати наперед всі фінансові потоки, за які Ви будете відповідальними.

У цьому матеріалі ми тільки почали розбирати що таке КІК і які перспективи чекають ринок України. Ми продовжимо відстежувати законодавчі ініціативи уряду в ключі імплементації плану BEPS. Підписуйтесь на новини нашого блогу і Ви не пропустите нічого важливого для Вашого міжнародного бізнесу.

Оновлення 2021: Відтермінування КІК

Планувалося, що вже з 1 січня 2021 року власники іноземних компаній стануть платниками податків по КІК. Резиденти України, які контролюють КІК, повинні були почати подавати Звіт по КІК і Повідомлення про придбання КІК або припинення участі в ньому.

Нагадуємо, що така необхідність має торкнутися як фізичних так і юридичних осіб резидентів України. Правила оподаткування по КІК для юридичних осіб встановлені в статті 39 Податкового Кодексу України, а для фізичних осіб – п. 177.13 того ж ПКУ.

Але .. Експерти вважають, що Україна ще не готова до введення закону по КІК, тому Законом №1117-XX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування” було вирішено відкласти вступ в силу правил оподаткування по КІК на 1 січня 2022.

Що це означає? Давайте коротко розберемо.

Законом №1117 встановлено, що першим звітним (податковим) роком для звіту по КІК є 2022 рік, а значить перший Звіт по КІК потрібно буде подавати в 2023 рік (п.54 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ).

Більш того: законодавці дозволяють особі, яка контролює КІК, подати Звіт по КІК за 2022 разом з річною декларацією про майновий стан та доходи (для фіз. осіб) або податковою декларацією на прибуток підприємства (для юр. осіб) за 2023 рік, а значить можна перенести здачу Звіту по КІК навіть на 2024 рік.

Що ще важливо знати: штрафні санкції за порушення, допущені при обчисленні прибутку КІК за 2022-2023 роки, застосовуватися не будуть. Це ж стосується адміністративної та кримінальної відповідальності.

Це зовсім не означає, що про КІК можна зовсім забути, але, принаймні можна відкласти хвилювання пов’язані з їх оподаткуванням.

До речі, 2021 рік – час задуматися: а чи дійсно так необхідна вам КІК? Якщо КІК була створена або зареєстрована не пізніше 23.05.2020 – її можна ліквідувати без податкових наслідків на основі п.14 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ і зробити це потрібно не пізніше 31 грудня 2021 року.

Оновлення 2021: Умови для звільнення від оподаткування доходів

У вересні 2021 року Державна Податкова Служба України дала роз’яснення по пормам ПКУ, які визначають випадки, коли прибуток КІК не включатиметься до оподатковуваного доходу. Повинні бути дотримані наступні умови:

1. Між Україною та країною реєстрації КІК діє договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, а також

2. Виконується одна з наступних умов:

– КІК вже платить податок на прибуток за ставкою, що не менше базової ставки податку на прибуток для підприємств в Україні;
– або за ставкою, яка менше за цю ставку не більше ніж на 5%;
– або частка пасивних доходів КІК становить не більше 50% загальної суми доходів КІК з усіх джерел.

Детальніше це питання висвітлено в статті на сайті ГУ ДПС в Київській області.

1 липня 2021 Україна і ще 130 країн приєдналися до масштабного плану з реформування міжнародної системи оподаткування для великого бізнесу.

Оновлення по BEPS: Pillar One, Pillar Two

5 липня 2021 131 країна (Україна в їх числі) приєдналися до масштабного плану реформування міжнародної системи оподаткування для великого бізнесу, розробленому Організацією економічного співробітництва та розвитку (OЕСР).

Цей план включає в себе 2 стадії, названі Pillar One і Pillar Two.

Під дію Pillar One будуть потрапляти великі ТНК з оборотом більше 20 млрд. доларів і прибутковістю вищою за 10%. Частина їх прибутку повинна обкладатися податком в юрисдикції, де генерується дохід (т.зв. юрисдикції джерела доходу).

У сферу дії інструменту потраплять підприємства, які надають автоматизовані цифрові послуги (ADS), доходи яких не залежать від фізичної присутності в юрисдикції. Іншими словами: іноземний бізнес може підлягати оподаткуванню незалежно від наявності класичного постійного представництва.

Pillar Two додатково вводить ще кілька нових правил оподаткування, які покликані удосконалити правила оподаткування іноземних контрольованих компаній, розташованих в юрисдикціях з низькими ефективними ставками оподаткування.

Правила Pillar Two будуть застосовуватися тільки до ТНК груп з загальним прибутком понад 750 млн євро, (критерій за сумою прибутку встановлений відповідно до кроку 13 BEPS).

За даними ініціативам створено робочу групу Inclusive Framework, яка до жовтня 2021 розробить детальні правила для імплементації ініціатив Pillar One і Pillar Two. Самі правила запрацюють не раніше 2023 року.

Підписуйтесь на оновлення нашого блогу, ми продовжуємо стежити за законодавством по КІК і стадіями впровадження ініціатив по BEPS.

корисні матеріали в нашому блозі

Wish – нова e-commerce платформа. Для кого потенційно цікава та як з нею працювати?

Wish – нова платформа, що продає 1,7 мільйона товарів на день. Різноманітні функції реклами, постійна підтримка продавців та реальна можливість продавати на весь світ – все це чекає на продавців Wish вже зараз.

читати далі
Попередній пошук за ТМ: Чи не зайве витрачання грошей?

Навіщо, в принципі, проводити такий попередній пошук по ТМ? По-перше, важливо зазначити, що власники торгових марок мають повну монополію на вже зареєстровану ТМ. А отже схожі марки можуть отримати відмову в реєстрації.

читати далі
Альтернативні способи захисту порушених прав на торговельні марки в мережі Інтернет: UDRP, UA-DRP та інші

Розбираємо Єдину політику розгляду спорів щодо доменних імен (UDRP) та інші альтернативні процедури вирішення доменних спорів. А також приклади недобросовісного використання чужого зареєстрованого позначення в якості домену.

читати далі