Що таке партнерський договір (угода)?

Час читання: 5 хвилин
Зміст:

    Договір про співпрацю – це юридичний документ, який письмово закріплює відносини між двома чи декількома сторонами, які вирішили об’єднати зусилля задля досягнення спільної мети. Він визначає права та обов’язки кожного партнера, умови співробітництва, порядок розподілу прибутків та збитків, а також механізми вирішення можливих суперечок.

    Документ оформляється для широкого спектра спільної діяльності, включаючи: 

    • командні проєкти (дослідницькі, маркетингові, виробничі); 
    • створення нових юридичних осіб, консорціумів; 
    • обмін технологіями (ліцензування, франчайзинг, ноу-хау); 
    • інші форми співробітництва, такі як аутсорсинг.

    Сфера партнерства різноманітна – від промисловості та сільського господарства до торгівлі, науки та освіти.

    Далі ми розповімо про те, як правильно скласти партнерський договір, його ключові елементи та способи врегулювання розбіжностей.

    Мета партнерського договору

    Оформлення договору особливо важливе в тих випадках, коли партнери вкладають у спільну справу значні ресурси (фінансові, інтелектуальні, матеріальні) та розраховують на довгострокову співпрацю у бізнесі. 

    Основна його мета – створити чітку та прозору базу для спільної діяльності сторін. Говорячи більш предметно, можна виділити так звані додаткові цілі, серед яких:

    1. Регламентація прав та обов’язків партнерів.
    2. Узгодження спільного бачення та завдань, які партнери прагнуть досягти разом.
    3. Встановлення порядку управління колективним бізнесом (щодо механізмів прийняття рішень, розподілу повноважень та відповідальності).
    4. Регулювання питань фінансування (який розмір вкладів кожного партнера, як розподіляється прибуток).
    5. Встановлення умов, за яких сторона може вийти з бізнесу, та порядок розподілу активів у цьому випадку.
    6. Визначення механізмів мирного розв’язання можливих розбіжностей між фізичними особами чи компаніями.
    7. Забезпечення того, щоб інтереси кожного учасника партнерства були враховані та захищені.

    Без чітко прописаних правил співробітництва розбіжності неминучі. Саме партнерський договір допомагає уникнути їх як гарант стабільності бізнесу.

    Коли можна і потрібно укладати партнерський договір?

    Часто партнерський договір охоплює відразу кілька стадій співробітництва, поєднуючи елементи попередньої угоди, установчого договору і корпоративного договору. У зв’язку з цим виникає логічне питання, коли ж варто ініціювати його оформлення. Варіантів лише три:

    1. Ще до реєстрації юридичної особи. Щоб визначити основні умови співробітництва, порядок створення компанії, вклади кожного партнера та ін. По суті, документ є перспективним планом дій.
    2. На момент формування та відкриття компанії. Щоб детально на майбутнє прописати права та обов’язки засновників, порядок управління справою, розподіл часток та інші питання, пов’язані з функціонуванням юридичної особи.
    3. Будь-якої миті після реєстрації компанії. Щоб внести зміни до чинних домовленостей для доповнення установчих документів та регулювання питань, не врахованих під час створення компанії.

    Договір про співробітництво може укладатися між будь-якою кількістю учасників. Коло партнерів дуже широке: від індивідуальних підприємців та юридичних осіб до інвесторів та менторів, кожен з яких робить унікальний внесок у партнерський бізнес.

    Замовте КОНСУЛЬТАЦІЮ зараз

    Гарантовано надамо цінну інформацію безпосередньо для вашого бізнесу

    Підготовка та зміст партнерської угоди

    Перш ніж розпочати складання договору про співробітництво, необхідно ретельно підготуватися. По-перше, чітко визначте спільні цілі партнерства. Розуміння того, чого ви хочете досягти спільно, допоможе сформулювати найбільш релевантні умови договору. Також буде корисним зібрати інформацію про контрагентів, вид діяльності, фінансові внески.

    По-друге, не нехтуйте професійною допомогою. Консультація з досвідченим юристом, який спеціалізується на комерційному праві, дозволить уникнути потенційних ризиків та розібратися у спірних питаннях.

    Тільки після цього можна приступати до безпосереднього складання угоди. Її структура є досить гнучкою, що дозволяє легко адаптувати документ під актуальні запити бізнесу. Разом з цим існують і обов’язкові пункти. Розглянемо їх більш детально.

    Преамбула і цілі

    Чітке та детальне визначення сфери колективної діяльності є основним принципом успішної співпраці. Сторони зобов’язані вказати конкретні проєкти, завдання чи напрями, які планують реалізувати спільно. 

    Термін дії

    Необмежений період дії необхідний, якщо контрагенти планують довгострокову співпрацю. З метою захисту інтересів доцільно закріпити у договорі право про одностороннє розірвання у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. 

    Умови зміни та припинення договірних відносин

    Зміна договору – це процедура внесення коригувань до чинних умов. Щоб зміни набули чинності, потрібна письмова згода обох сторін.

    Порядок припинення дії документа може статися за:

    • взаємною згодою контрагентів;
    • ініціативи однієї сторони (при суттєвому порушенні умов договору).

    Що саме вважається таким порушенням, слід чітко прописати в угоді. Це дозволить уникнути спірних ситуацій, забезпечить стабільність партнерства.

    Процедура врегулювання розбіжностей

    Суперечки між контрагентами підлягають попередньому розгляду у претензійному порядку. Терміни направлення претензій та відповідей на них встановлюються сторонами у договорі. Якщо внаслідок переговорів не вдасться досягти згоди, суперечка передається до суду загальної юрисдикції чи арбітражного (залежить від побажання учасників).

    Юридична відповідальність контрагентів

    У цьому пункті угоди необхідно визначити:

    • види відповідальності сторін (наприклад, цивільно-правова чи кримінальна);
    • заходи відповідальності порушення умов договору (штрафи, відшкодування збитків та інших.). 

    Також слід зазначити, хто відповідає за дії своїх представників.

    Конфіденційність

    Контрагенти зобов’язуються дотримуватись режиму комерційної таємниці щодо всіх даних, отриманих у ході виконання цього договору (крім випадків, передбачених законодавством, або якщо немає попередньої письмової згоди однієї зі сторін).

    Нерідко додатково укладається окрема угода про нерозголошення (NDA). У ній визначається порядок поводження з конфіденційною інформацією, заходи щодо її захисту та відповідальність за порушення зобов’язань щодо збереження секретності.

    Надзвичайні обставини (форс-мажори)

    У цьому пункті необхідно перерахувати обставини непереборної сили, які звільняють від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором. Зокрема це: стихійні лиха, військові дії, епідемії, блокади, ембарго, масові соціальні заворушення, заборонні акти державних органів.

    Також слід визначити способи сповіщення контрагентів про настання форс-мажорів та надання підтверджувальних документів.

    Порядок повідомлень та реквізити

    Порядок обміну повідомленнями між сторонами договору, як правило, обумовлюється в самому документі. Зазвичай передбачається, що вони надсилаються в письмовій формі поштою або в інший спосіб, що забезпечує фіксацію відправлення та доставки. Важливо вказати, на яку адресу слід надсилати повідомлення, щоб гарантувати своєчасне отримання. Для юридичних осіб це, як правило, юридична адреса, зазначена в установчих документах.

    Угода про співробітництво складається у двох примірниках, що мають рівну юридичну силу, та підписується уповноваженими представниками кожної зі сторін. За наявності печаток вони також проставляються на угоді. 

    Момент підписання договору обома контрагентами вважається датою набрання ним чинності. Обов’язково вказується найменування юридичної особи (для організацій) або ПІБ (для фізичної особи), юридична адреса, ІПН та банківські реквізити.

    Процедури вирішення спорів

    Існують формалізовані способи врегулювання суперечностей між сторонами, що виникають у різних сферах життя: цивільних, господарських, трудових та інших відносинах. Те саме стосується й договору про співпрацю.

    До основних процедур вирішення спорів належать:

    1. Мирні:
    1. Переговори. Сторони самостійно намагаються вирішити суперечність шляхом переговорів. Це найпростіший і найдоступніший метод, але не завжди ефективний.
    2. Медіація. Залучення нейтральної третьої особи (медіатора), яка допомагає контрагентам знайти взаємоприйнятне рішення. Медіатор не ухвалює рішення, а лише сприяє переговорам.
    3. Із залученням судових органів:
    1. Арбітраж. Передача спору на розгляд третейського суду, який виносить обов’язкове для сторін рішення. Арбітраж зазвичай обирається контрагентами у договорі заздалегідь.
    2. Судовий розгляд. Звернення до державного суду у разі, якщо інші методи не дали результату. Судовий розгляд є найдовшою процедурою.

    Вибір процедури – відповідальне рішення, яке потребує ретельного аналізу всіх факторів:

    • характеру розбіжностей (складність, сума позову, предмет);
    • бажання сторін зберегти відносини;
    • вартості процедури; 
    • відповідних термінів вирішення спору.

    Правильний вибір суттєво скоротить час та витрати на мінімізування конфлікту.

    4B – переваги співпраці з нами

    Не знаєте, як оформити партнерство у бізнесі? Бути експертом у всьому неможливо та й не потрібно – наша юридична компанія здатна розробити індивідуальне рішення з урахуванням специфіки вашої справи. Також ми пропонуємо широкий спектр послуг – від складання договорів про співпрацю до реалізації бізнес-проєкту «під ключ».

    Чому варто обрати саме нас? Ми не просто надаємо юридичні послуги, а допомагаємо клієнтам досягати стратегічних цілей. Цікавить консультування щодо оформлення договору про партнерство у бізнесі або хочете побачити зразок документа? Наші фахівці готові відповісти на всі ваші запитання та допомогти з побудовою партнерства.

    FAQ Партнерський договір

    Чим відрізняється партнерська угода від договору?

    Це два юридичні документи, націлені на врегулювання відносин між сторонами. Часто обидва терміни розцінюються як синонімічні. Однак у деяких випадках їх розділяють, стверджуючи, що партнерська угода гнучкіша, а договір – універсальний, тому регулює різні види угод та зобов’язань, пов’язаних не лише з партнерством.

    Зв’язатися з нами

    Яку юридичну силу має партнерська угода?

    Партнерська угода має значну юридичну силу. У разі виникнення спорів між партнерами суд спиратиметься на її положення під час ухвалення рішення. Це означає, що документ не лише фіксує наміри сторін, а є юридичним інструментом захисту їхніх інтересів.

    Зв’язатися з нами

    Як оформити партнерську угоду?

    Спочатку партнери детально обговорюють та фіксують усі аспекти співробітництва: частки участі, поділ прибутків та збитків, обов’язки кожного тощо. На підставі цих домовленостей складається проєкт угоди, який потім проходить юридичну експертизу на відповідність законодавству. Після внесення змін (якщо потрібно) та узгодження остаточного варіанта контрагенти підписують кілька екземплярів угоди.
    Для грамотного оформлення рекомендується звернутися до юриста, щоб уникнути можливих помилок. Фахівці 4B готові надати допомогу у цій справі.

    Зв’язатися з нами

    Що таке партнерський договір?

    Партнерський договір – це гнучкий інструмент, що дозволяє формалізувати відносини між контрагентами або адаптувати умови співпраці до мінливих обставин. Він містить детальні положення про права, обов’язки та відповідальність кожної сторони, а також порядок вирішення можливих суперечок, умови виходу з бізнесу та інші.

    Зв’язатися з нами

    Чи зможе партнерський договір встояти у суді?

    Загалом так, якщо всі умови викладені ясно та недвозначно, а тіло документа не суперечить закону. Але навіть добре складений договір не є гарантією від судових суперечок. Підсумок справи залежить від конкретних обставин та трактування документа судом.

    Зв’язатися з нами
    корисні матеріали в нашому блозі
    Аудит готовності бізнесу до продажу: що це таке і що ви отримаєте
    Більшість власників бізнесу в Україні впевнені, що знають свою компанію досконало. Проте вони часто помиляються. Поки підприємець фокусується на операційній…
    читати далі
    ФРІЛАНСЕРИ ТА ФОП 3 ГРУПИ: КОЛИ ВАРТО ПЕРЕХОДИТИ НА ІНОЗЕМНУ КОМПАНІЮ
    Зазвичай фрілансери у сфері IT обирають для своєї діяльності ФОП 3 групи зі спрощеною системою оподаткування. Але, як показала практика,…
    читати далі
    Що відбувається з P&L у бізнесі, який готують до продажу?
    Плануючи продати бізнес, зазвичай власники зосереджуються на маркетингових показниках та вдосконаленні продукту. Проте для покупця впізнаваність бренду чи технологічність сервісу…
    читати далі
    безкоштовна консультація