КІК — актуальні вимоги на 2026 рік: як правильно подати звітність і уникнути штрафів

В умовах постійних змін податкового законодавства питання, пов’язані з регулюванням Контрольованих іноземних компаній (КІК), залишаються в центрі уваги бізнесу та експертів. Водночас на сьогодні не ухвалено жодних законодавчих змін, які б вплинули на порядок звітування щодо КІК із 1 січня 2026 року. Проте у парламенті розглядається законопроєкт № 8137, який у майбутньому може вплинути на правила контролю, систему штрафів і строки подання документів. У цій статті ми розглянемо, що таке КІК та навіщо вона потрібна, які обов’язки вже діють для контролерів, якими можуть бути умови звільнення від оподаткування та актуальні податкові ставки, а також як підготуватися до можливих змін, щоб уникнути помилок і штрафів.

Дізнайтеся, як саме нові вимоги можуть вплинути на ваш бізнес, і отримайте індивідуальні рекомендації від експертів — зв’яжіться з нами для безкоштовної консультації.

Замовте КОНСУЛЬТАЦІЮ зараз

Гарантовано надамо цінну інформацію безпосередньо для вашого бізнесу

Ім’я введене некоректно Email введено некоректно Телефон введено некоректно безкоштовна консультація

Що таке КІК і навіщо вона потрібна?

Контрольована іноземна компанія (КІК) — це іноземна юридична особа або утворення без статусу юрособи (наприклад, траст, фонд, партнерство), яке контролюється податковим резидентом України (фізичною чи юридичною особою). Відповідно до пп. 39-2.1.1 Податкового кодексу України (ПКУ), під контролем розуміють здатність впливати на діяльність і прийняття рішень компанії (володіння часткою, ухвалення ключових рішень, управління рахунками, ведення звітності тощо).

Головна мета правил КІК

1. Протидія виведенню прибутку до низькоподаткових або офшорних юрисдикцій.
2. Забезпечення прозорості фінансових потоків і структури володіння.
3. Встановлення справедливого податкового навантаження, за яким прибуток, фактично контрольований резидентами України, ураховується в їхній податковій базі.

Види контролю: формальний і фактичний

Формальний контроль

• Резидент України володіє понад 50% частки в іноземній компанії.
• Резидент України володіє більше ніж 10%, за умови що сукупна частка всіх українських резидентів у цій компанії ≥50%.

Приклад:
Якщо у фізичної особи-резидента 15% акцій, а в інших резидентів України ще 40%, загалом виходить 55%. Відповідно, власника 15% визнають контролюючою особою.

Фактичний контроль Резидент може мати невелику формальну частку (менше 10%), але фактично управляти компанією:

• Мати довіреність на укладання вагомих угод без узгодження з керівництвом.
• Ухвалювати рішення про розподіл прибутку.
• Здійснювати управління банківськими рахунками компанії.

Приклад:
Резидент володіє лише 5% частки, проте укладає від імені КІК основні договори, контролює фінанси та дає вказівки менеджменту. У такому разі його можуть визнати фактичним контролером.

Обов’язки контролерів КІК: що вже діє?

Діюче законодавство України (Податковий кодекс та пов’язані акти) встановлює такі обов’язки для контролюючої особи:

1. Подавати повідомлення про наявність КІК

• Коли: за кожної події, що змінює статус контролера (отримання або відчуження частки, початок/припинення фактичного контролю тощо).
• Строк подання: 60 днів із моменту такої події.
• Як: через електронний кабінет платника податків (форми F1308001/J1308001).

2. Надавати звіт про КІК

• Формат звіту: повний або скорочений, залежно від умов.
• Строки (за 2024 рік):
  • Фізичні особи: до 1 травня 2025 року.
  • Юридичні особи: до 1 березня 2025 року.
• Можливий додатковий період для подання повного звіту до кінця 2025 року, якщо спочатку подано скорочений.

3. Сплачувати податок із нерозподіленого прибутку КІК

• Якщо не діє пільга або якщо контролююча особа добровільно відмовилася від звільнення прибутку КІК від оподаткування.

4. Відповідальність після закінчення воєнного стану

• До завершення воєнного стану + 6 місяців діють тимчасові послаблення (не застосовуються штрафи за деякими статтями).
• Після цього періоду відновлюється повна фінансова відповідальність за порушення щодо КІК.

Умови звільнення КІК від оподаткування

Законодавство передбачає два типи умов — «одиночні» та «подвійні». За виконання хоча б однієї з одиночних або обох подвійних умов КІК звільняється від оподаткування в Україні, але звітність усе одно слід подавати.

Одиночні умови

• Сукупний дохід усіх КІК одного контролера менше 2 млн євро за звітний період.
• КІК — публічна компанія, акції якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі (Постанова КМУ № 1275 від 16.12.2020).
• КІК — благодійна організація, що не розподіляє дохід на користь засновників (учасників).

Подвійні умови

• Між Україною та країною реєстрації КІК укладено договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією.
• Виконується одна з вимог:
  • КІК сплачує податок за ефективною ставкою не менше 13%.
  • Частка пасивних доходів КІК не перевищує 50% усього доходу.

Якщо подвійні умови виконано, контролююча особа не розраховує скоригований прибуток, проте зобов’язана подати звіт.

Ставки та особливості оподаткування

Базові ставки податку

• 9%: застосовується під час розподілу прибутку до подання звіту або за певними видами дивідендів.
• 18%: стандартна ставка податку на прибуток.

Нюанси для дивідендів

• Ставки 5% або 9% можуть застосовуватися до дивідендів, які КІК отримує від українських компаній (залежно від статусу платника цих дивідендів).
• Контролююча особа може добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування прибутку КІК, якщо це вигідніше з погляду податкового планування.

Воєнний стан

• У період воєнного стану + 6 місяців не застосовуються деякі штрафи та пені, пов’язані з КІК (детальніше — у розділі про штрафи).

Строки подання звіту

• Повідомлення про КІК:
  • Заповнюється в електронному кабінеті (F1308001/J1308001).
  • 60 днів на подання за кожної зміни статусу контролера.
• Строки подання звітів:
  • Фізичні особи: до 1 травня 2025 року (за 2024-й).
  • Юридичні особи: до 1 березня 2025 року (за 2024-й).
• Можливе подання повного звіту про КІК до кінця 2025 року після скороченого звіту.

Топ-10 типових помилок під час звітування щодо КІК

Нижче наведено перелік найпоширеніших помилок під час підготовки й подання звітності щодо Контрольованих іноземних компаній (КІК). Вони базуються як на практиці подання електронних форм, так і на загальних вимогах щодо розкриття інформації про КІК.

1. Недотримання строків подання повідомлення про КІК
   • Забувають подати чи оновити повідомлення протягом 60 днів після зміни статусу контролера.
   • Плутають строки для фізосіб (до 1 травня 2025 за 2024 рік) та юросіб (до 1 березня 2025 за 2024 рік).
2. Помилка у форматах дати чи в електронних формах
   • Неправильний формат дати (використовують місяць-день-рік замість день-місяць-рік).
   • Технічні помилки під час заповнення форми F1308001/J1308001 (в електронному кабінеті).
3. Неправильно зазначений код країни, податкової юрисдикції або валюти
   • Використання неактуальних класифікаторів (ISO-коди тощо).
   • Плутанина між кодом країни реєстрації КІК і кодом юрисдикції оподаткування.
4. Неповне або некоректне розкриття операцій із нерезидентами
   • Не вказують усі угоди з іноземними компаніями й пов’язаними особами.
   • Пропускають або некоректно відображають внутрішньогрупові операції.
5. Помилки в розрахунку скоригованого (оподатковуваного) прибутку КІК
   • Використовують неправильний бухгалтерський підхід замість установленого податкового.
   • Не вилучають витрати/доходи, які не враховують за правилами КІК.
   • Плутають поняття «фінансовий результат» і «оподатковуваний прибуток».
6. Відсутність або викривлення даних про діяльність через постійне представництво
   • Не відображають доходи чи витрати, які належать до постійного представництва КІК.
   • Надають неповні відомості про місце та вид діяльності представництва.
7. Невідповідність даних між скороченим і повним звітом
   • Під час подання повного звіту до кінця 2025 року (після скороченого) дані не збігаються з уже задекларованими.
   • Припущені в скороченому звіті помилки «перекочовують» у підсумковий звіт.
8. Неправильне визначення статусу контролера чи частки володіння
   • Неправильно зазначають відсоток участі або не враховують усі критерії контролю (зокрема опосередковану участь).
   • Забувають про ситуації «спільного контролю» з родичами чи партнерами.
9. Відсутність підтвердних документів
   • Немає копій фінансової звітності КІК або доказів правильності розрахунків (наприклад, аудиторського звіту).
   • У разі запиту податкових органів надають неповний пакет документів.
10. Технічні та формальні помилки під час подання
    • Забувають підписати електронний звіт КЕП (кваліфікованим електронним підписом).
    • Завантажують застарілі бланки, несумісні з останньою версією форми, або з неправильним ідентифікатором.
    • Відсутність або неправильне заповнення обов’язкових реквізитів (наприклад, коду ЄДРПОУ, РНОКПП (ІПН) тощо).

Основні зміни законодавства у 2026 році

Як згадувалося раніше, на цей момент немає закону, який би набув чинності саме з 1 січня 2025 року й повністю змінив правила КІК. Водночас існує законопроєкт № 8137, що може спричинити такі новації (у разі його ухвалення):

• Уточнення порядку контролю (формального та фактичного).
• Коригування системи штрафів і порядку повідомлення.
• Потенційний вплив на строки подання звітності та перелік необхідних документів.

Нижче подано хронологію розгляду законопроєкту № 8137 станом на середину 2023 року, засновану на даних сайту Верховної Ради України. Після 2 травня 2023 року проєкт «ухвалено за основу» та готується до другого читання.

Хронологія розгляду законопроєкту № 8137

Дата	Етап / Подія	Коментар
19.10.2022	Отримано Верховною Радою України	Законопроєкт офіційно зареєстровано й надано вхідний номер.
19.10.2022	Передано на розгляд керівництву Верховної Ради	Підготовка до первинного розподілу по комітетах.
20.10.2022	Направлено на розгляд профільного комітету (Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики)	Початкова стадія опрацювання законопроєкту в комітеті.
21.10.2022	Текст законопроєкту надано для ознайомлення	Опубліковано на сайті ВРУ.
15.11.2022	Отримано висновок комітету щодо розгляду	Комітет надав свої рекомендації для подальшої роботи.
16.11.2022	Включено до порядку денного	Законопроєкт офіційно потрапив до порядку денного.
16.11.2022	Передано на повторне перше читання	За рішенням парламенту документ відправили на доопрацювання й повторний розгляд у першому читанні.
26.04.2023	Отримано доопрацьований комітетом проєкт	Комітет вніс правки/доповнення.
26.04.2023	Передано на розгляд керівництву	Повторна передача після внесення правок.
26.04.2023	Направлено на розгляд профільного комітету	Комітет формально розпочинає подальший аналіз і підготовку до голосування.
27.04.2023	Надано для ознайомлення	Оновлену редакцію законопроєкту опубліковано на порталі ВРУ.
27.04.2023	Надано висновок комітету щодо розгляду	Комітет виніс свої висновки щодо оновленого тексту.
02.05.2023	Ухвалено за основу (з доопрацюванням положень згідно з ч.1 ст.116 Регламенту ВРУ)	Законопроєкт пройшов голосування в першому читанні й готується до доопрацювання перед другим читанням.

Посилення податкового контролю та штрафи

Актуальна ситуація під час воєнного стану

• Штрафи за п. 120.7 ПКУ та інші санкції за періоди 2022–2023 рр. не застосовуються.
• Адміністративна та кримінальна відповідальність також пом’якшена на період воєнного стану + 6 місяців.

Можливі зміни після закінчення воєнного стану

• Після завершення «пільгового» періоду всі попередні штрафи та вимоги знову набувають чинності.
• Законопроєкт № 8137 пропонує:
  • Перегляд базових розмірів штрафів.
  • Додаткові санкції за прострочення подання повідомлень і звітів.

Нові правила щодо розподілу прибутку

У законопроєкті № 8137 поки що немає конкретних норм, які гарантовано набули чинності у 2025 році та змінять розподіл прибутку КІК.
Можливі уточнення стосуються:

• Ставок оподаткування під час виплати дивідендів.
• Критеріїв «пасивних» проти «активних» доходів.
• Порядку визначення скоригованого прибутку.

Нижче наведено огляд можливих штрафних санкцій (станом на початок 2024 року) за порушення вимог щодо Контрольованих іноземних компаній (КІК). Важливо враховувати, що дія деяких норм і запровадження м’якших штрафів згідно із законопроєктом № 8137 можуть початися не раніше ніж через 6 місяців після завершення воєнного стану в Україні. При цьому розмір прожиткового мінімуму на 01.01.2024 становить 3 028 грн.

Основні порушення та штрафи (чинне законодавство і проєкт № 8137)

1. Неподання повідомлення про КІК
   • Чинне законодавство: 300 прожиткових мінімумів (300 × 3 028 = 908 400 грн).
   • Законопроєкт № 8137: 50 прожиткових мінімумів (50 × 3 028 = 151 400 грн).
2. Неподання звіту щодо КІК
   • Чинне законодавство: 100 прожиткових мінімумів за кожен факт (100 × 3 028 = 302 800 грн).
   • Законопроєкт № 8137: так само 100 прожиткових мінімумів за кожен факт (302 800 грн).
3. Несвоєчасне подання повідомлення про КІК
   • Чинне законодавство: штраф не передбачено.
   • Законопроєкт № 8137: 1 прожитковий мінімум за кожен день прострочення, але не більше ніж 25 (максимум 25 × 3 028 = 75 700 грн).
4. Несвоєчасне подання звіту щодо КІК
   • Чинне законодавство: 1 прожитковий мінімум за кожен день прострочення, але не більше ніж 50 (максимум 50 × 3 028 = 151 400 грн).
   • Законопроєкт № 8137: аналогічно — 1 прожитковий мінімум за день прострочення, але не більше ніж 50.
5. Звітність щодо КІК подано не в повному обсязі
   • Чинне законодавство: 3% незадекларованого доходу КІК або 25% незадекларованого скоригованого прибутку КІК за відповідний рік (береться більше значення), але не більш як 1000 прожиткових мінімумів (максимум 3 028 000 грн).
   • Законопроєкт № 8137: ті самі розміри штрафів.
6. Неподання документів за запитом
   • Чинне законодавство: 3% від доходу КІК, але не більше ніж 1000 прожиткових мінімумів (максимум 3 028 000 грн).
   • Законопроєкт № 8137: 3% від доходу КІК, щодо якої не було надано документи, але не більше ніж 1000 прожиткових мінімумів.
7. Неподання звіту протягом 30 календарних днів після завершення граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів)
   • Чинне законодавство: 5 прожиткових мінімумів за кожен день неподання, але не більше ніж 300 прожиткових мінімумів (максимум 300 × 3 028 = 908 400 грн).
   • Законопроєкт № 8137: аналогічні цифри (5 прожиткових мінімумів на день, максимум 300).

Приклад розрахунку штрафів за 2024 рік

Якщо, наприклад, компанія не подала повідомлення про КІК, то згідно з чинним законодавством штраф може становити 300 прожиткових мінімумів, що еквівалентно 908 400 грн (за умови, що прожитковий мінімум не зміниться). За законопроєктом № 8137 розмір штрафу знижується до 50 прожиткових мінімумів, тобто 151 400 грн. Однак наразі цей проєкт не ухвалено, і остаточний порядок може відрізнятися.

Як підготуватися до потенційних змін?

1. Проведіть аудит поточних операцій
   Звірте звітність і документи за попередні періоди. Переконайтеся в правильному зазначенні виду контролю, валюти, країни, дат і розрахунків.
2. Отримайте юридичну консультацію
   Фахівці допоможуть спрогнозувати можливі сценарії, особливо з огляду на законопроєкт № 8137. Визначте, чи потрібно змінювати структуру володіння (для зменшення ризиків).
3. Ведення документації в режимі реального часу
   Фіксуйте всі первинні документи, договори, рахунки без зволікань. Перевіряйте правильність кодів, особливо якщо ви ведете діяльність у кількох країнах.
4. Оцініть закордонну структуру
   Перевірте, чи не виникає додаткового (фактичного) контролю в якихось компаніях. Можливе проведення реструктуризації (зміна юрисдикцій, перерозподіл часток) для відповідності вимогам.

Переваги співпраці з нами

Дотримання податкового законодавства вимагає не лише знань, а й ретельного підходу. Наша команда готова супроводжувати вас на кожному етапі, пропонуючи професійні та оперативні рішення в умовах мінливого законодавства.

Чому обирають 4B

• Досвідчені юристи та бухгалтери
  Багаторічна практика у сфері міжнародного права та оподаткування, глибоке знання актуальних тенденцій.
• Індивідуальний підхід
  Враховуємо специфіку вашого бізнесу і розробляємо стратегію з огляду на можливі зміни законодавства.
• Своєчасне інформування
  Відстежуємо новини щодо законопроєкту № 8137 та інших нормативних актів, попереджаємо про ризики та можливості.

Послуги в межах КІК

Ми надаємо комплексний супровід із питань Контрольованих іноземних компаній, зокрема:

• Підготовку та подання повідомлення про КІК.
• Складання та подання звіту щодо КІК.
• Заповнення податкової декларації фізичної особи-контролера.

Водночас слід пам’ятати, що податкова не прийме звіт щодо КІК без особистої декларації контролера. Наша команда забезпечить коректність документації, взаємодію з держорганами і, за потреби, реструктуризацію володіння, допомагаючи вам уникнути помилок і штрафів.

Бажаєте обговорити свою ситуацію щодо КІК і отримати точкові рекомендації? Напишіть нам або замовте зворотний дзвінок, і ми підберемо оптимальний план дій для вашої компанії.

FAQ КІК 2026

Що вважається контрольованою іноземною компанією (КІК)?

Це іноземна юрособа чи утворення без статусу юрособи, яке контролюється податковим резидентом України — завдяки частці володіння або фактичному впливу на діяльність.

Зв’язатися з нами

Як розраховується прибуток КІК і чи підлягає він оподаткуванню?

Найчастіше прибуток визначається за законодавством країни реєстрації КІК, проте під час перевірки в Україні він може бути скоригований згідно з нормами Податкового кодексу. Якщо компанія підпадає під критерії КІК, її прибуток має декларуватися контролюючою особою.

Зв’язатися з нами

Які штрафи загрожують за несвоєчасну звітність щодо КІК?

Штрафи можуть бути значними й залежать від конкретних норм Податкового кодексу та ухваленого чи розглядуваного законопроєкту. Можливі санкції за неподання повідомлень, прострочення звітів, приховування доходів тощо.

Зв’язатися з нами

Які документи треба надати податковим органам по КІК у 2026 році?

Здебільшого це фінансова звітність, статутні й установчі документи, матеріали, що підтверджують операції та транзакції. Якщо законопроєкт № 8137 буде ухвалено, перелік може збільшитися.

Зв’язатися з нами