Змінюються правила ведення міжнародного бізнесу: законопроект №1210 та КІК

Ось і сталося те, чого побоювалися багато українських підприємців – 16 січень 2020 року, у другому читанні був прийнятий Законопроект 1210 ( “Закон про КІК”), який спрямований на зміни правил гри міжнародного бізнесу.

Закон вводить поняття контрольованої іноземної компанії (КІК) і контролюючих осіб, а також зобов’язує їх інформувати податкові органи України щодо наявних в цих контролюючих осіб іноземних компаній.

Внесено пункти, які регулюють ведення та подачу звітності по таким КІК, а також обов’язок інформування про початок або припинення участі в них. Але «вишенькою на торті» стали положення про штрафи за неподання звітів і неінформування податкових органів, які обчислюються в якихось космічних масштабах – по 2.3 або 4.7 млн ​​(!) гривень.

Раніше ми вже писали про те, що таке КІК і про приєднання України до ініціативи Організації економічного співробітництва та розвитку ОЕСР, яка називається план BEPS і спрямована на протидію ухиленню від сплати податків з використанням різночитань в міжнародному законодавстві. Дуже коротко пройдемося по основним пунктам.

Коротко про план BEPS і його роль для України

Україна приєдналася до ініціативи BEPS в липні 2018 року. Всього план BEPS включає 15 кроків, але обов’язковими є тільки 4, 2 з яких Україна вже пройшла.

На сьогодні в рамках імплементації плану BEPS в національне законодавство вже розкрита інформація про бенефіціарів власників компаній і встановлені правила трансферного ціноутворення.

Наступні кроки – початок обміну податковою інформацією в автоматичному режимі (обмін інформацією за стандартом CRS) та встановлення правил для КІК (контрольованих іноземних компаній). Ці 2 кроки дозволять почати оподатковувати виявлені за кордоном доходи громадян України.

Довгих 2 роки не було ніяких видимих ​​зрушень в напрямку імплементації правил BEPS з боку наших законодавців. І ось в кінці 2019 заговорили про законопроект 1210, де вже фігурувало визначення КІК.

Законопроект 1210: що він визначає і чому він не всім подобається

Автором законопроекту №1210, який носить назву “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві” став депутат Верховної Ради від “Слуги народу” і голова комітету ВР з питань фінансів Данило Гетьманцев.

Законопроект, що містить 151 сторінку доповнень до Податкового Кодексу України, був прийнятий у другому читанні 283 голосами 16 січня 2020 року, але до цього часу немає повного його тексту, через що в мережі Facebook і на сторінках авторитетних медіа видань почалися гучні дебати по ряду пунктів, яких він стосується (зокрема, і по КІК).

Проти законопроекту №1210 вже виступили Європейська Бізнес-Асоціація, Український союз промисловців і підприємців, Федерація роботодавців України та ряд інших об’єднань і організацій. Союз українських підприємців пішов далі та вже попросив президента ветувати законопроект.

На думку ряду експертів, законопроект №1210 невиправдано розширює повноваження Державної податкової служби.

Ряд експертів назвали законопроект “найвдалішим і найбільш зафіскалізованим законом за останні вісім років”, а також таким, яким “Невиправдано розширюються повноваження Державної податкової служби”.

Законопроект об’ємний і стосується багатьох питань: підвищення річних лімітів для доходів ФОП, підвищує ставку податку на тютюнові вироби, підвищує податковий тиск на компанії, задіяні у видобутку природного газу і нафти та містить ще багато інших аспектів. В рамках цього матеріалу ми торкнемося виключно питання КІК.

Законопроект 1210 і поняття КІК

Для початку вважаємо за необхідне ще раз повторити, що остаточний текст законопроекту №1210 поки недоступний. В останньому читанні законопроекту у Верховній Раді було розглянуто 2219 техніко-юридичних правок, частина з яких була прийнята та увійде в остаточний текст. Зараз ми пройдемося лише по основних положеннях законопроекту, про які нам стало відомо з відкритих джерел і тексту проекту Закону.

Однією з головних новацій документу №1210 є запровадження поняття “контрольована іноземна компанія” (КІК). Мета: боротьба з деофшоризацію і ситуацією, коли підприємства, що працюють в Україні, платять податки в юрисдикціях власника (бенефіціара).

Згідно із законопроектом 1210 податок з прибутку КІК буде платити фізособа, яка контролює або володіє КІК, пропорційно його частці в підприємстві. Так можна буде повернути до бюджету України ті податки, які ховаються в інших юрисдикціях.

Згідно із законопроектом 1210 іноземна компанія вважається контрольованою, якщо резидент України (або кілька резидентів) прямо або побічно володіє 50% і більше корпоративних прав.

Іноземна компанія може бути визнана КІК, якщо:

• Контролююча її фізична або юридична особа є резидентом України та володіє 50% корпоративних прав іноземної компанії;
• Корпоративними правами іноземної компанії володіють кілька резидентів України, сумарна участь в частці компанії 50%, а частка кожного 10% або більше;
• Компанії, зареєстровані за кордоном, які фактично контролюються та управляються з України.

Об’єкт оподаткування – частина прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або якою управляє контролює особа.

За попередніми даними, контролююча особа повинна буде подавати:

• Річну декларацію про майновий стан і доходи;
• Звіт по КІК з додатком копії фінансової звітності, аудиторського висновку.

Замовте КОНСУЛЬТАЦІЮ зараз

Гарантовано надамо цінну інформацію безпосередньо для вашого бізнесу

Ім’я введене некоректно Email введено некоректно Телефон введено некоректно безкоштовна консультація

Штрафи за неподання звітності по КІК – окрема історія

У законопроекті 1210 закладені цифри штрафів, які багатьох не просто здивували, а шокували.

Отже, в разі ненадання або несвоєчасного надання звітності по КІК в законопроекті закладено штраф в розмірі 1000 мінімальних зарплат (на сьогодні це понад 4 млн гривень).

Якщо у звітності не буде показана частина операцій КІК або не дана інформація про іноземні компанії – штраф може досягати розмірів еквівалентних 500 мінімальним зарплатам (близько 2 млн грн) Або до 25% скоригованого прибутку КІК за рік.

Зауваження до законопроекту 1210 в частині КІК

Сьогодні в мережі можна зустріти багато різних думок про законопроект і часто вони суперечать один одному. Так, економіст, координатор економічних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман, вважає, що Законопроект 1210 пропонує імплементацію більш широкого інструментарію, ніж це передбачено міжнародними зобов’язаннями України в рамках реалізації плану BEPS.

За словами економіста, це може привести до того, що частина громадян змушена буде змінити резидентство або провести ряд змін в своїх компаніях, щоб не потрапити під дію правила КІК.

Віталій Смердов, партнер податкової практики CroweLF Ukraine, коментуючи Законопроект про КІК, ще до його прийняття у другому читанні, написав у Facebook:

«… негативних податкових наслідків по КІК можна, в більшості своїй, уникнути грамотним структуруванням за кордоном – причому без радикальної зміни резидентства … При цьому я не заперечую, що даний законопроект, в цілому, посилить податкове навантаження і створить нові виклики для українського бізнесу і його бенефіціарів … »

Наразі Закон знаходиться на етапі підготовки на підпис Президента України, тому остаточної версії тексту ще немає. Закликаємо поки не поспішати з висновками.

Команда 4B буде тримати Вас в курсі всіх подій, щодо прийдешніх нововведень, тому підписуйтесь на новини нашого блогу і стежте за нашими публікаціями в соціальних мережах.