Ескалація торговельних відносин ЄС–США в лютому-березні 2025

Загострення риторики між сторонами

Наприкінці лютого 2025 року різко загострилася словесна війна між Вашингтоном і Брюсселем. Президент США Дональд Трамп звинуватив Європейський Союз у недобросовісній торгівлі, заявивши, що ЄС «був сформований, щоб обдурити Сполучені Штати», і пообіцяв запровадити 25%-ві мита на європейські товари (Trump vows to slap 25% tariffs on EU and claims bloc was ‘formed to screw US’ | Trump administration | The Guardian). Він наголосив, що рішення вже прийнято і деталі оголосять найближчим часом, зокрема нові тарифи стосуватимуться і автомобілів. Європейська сторона негайно відреагувала: речник Єврокомісії заявив, що ЄС «дасть рішучу і невідкладну відповідь на будь-які невиправдані бар’єри у вільній торгівлі», захищаючи європейський бізнес, працівників і споживачів. Європейські лідери відкинули звинувачення Трампа – наприклад, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підкреслив, що діяльність ЄС спрямована на підтримання миру та справедливих торговельних відносин.

Риторика продовжила загострюватися в березні. Трамп публічно назвав заплановані заходи у відповідь на європейські мита «Днем визволення» для американської економіки і навіть жартував про «приєднання Канади як 51-го штату США», вказуючи на агресивний тон адміністрації. З боку ЄС усе частіше звучали звинувачення в тому, що США безпідставно вдаються до протекціонізму. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що митні тарифи – це по суті податки, які шкодять бізнесу та споживачам по обидва боки Атлантики (EU to assess Trump’s auto tariffs decision, says von der Leyen | Reuters). Вона висловила «глибокий жаль» з приводу рішення США і запевнила, що ЄС спільно захищатиме свої економічні інтереси, продовжуючи шукати шляхів діалогу.

Обговорення нових мит та торговельних заходів

У березні 2025 року сторони обмінялися конкретними погрозами щодо тарифів. 12 березня в США набули чинності мита 25% на імпорт сталі та алюмінію з Європи та інших країн. Ці заходи фактично відновили торговий спір 2018 року, що був призупинений за президентства Джо Байдена. Єврокомісія засудила такі «невиправдані торговельні обмеження» і оперативно підготувала контрзаходи на еквівалентну суму. Брюссель оголосив про “пропорційні, але рішучі” кроки у відповідь: з 1 квітня планувалося знову запровадити призупинені раніше мита на американські товари обсягом €4,5 млрд, а з середини квітня – додаткові тарифи ще на ~€18 млрд імпорту (EU retaliates against Trump tariffs with €26bn ‘countermeasures’ | Trump tariffs | The Guardian). Таким чином загальний обсяг європейських контрмит міг сягнути €26 млрд – еквівалент суми, на яку, за оцінками ЄС, США обкладають європейський експорт (EU to impose counter tariffs on $28 billion of US goods | Reuters). До переліку товарів, що підпадали під мита ЄС, увійшли сотні найменувань – від бурбону, джинсів і мотоциклів Harley-Davidson до продукції сталеливарної та аграрної галузей. Причому багато з цих товарів були свідомо обрані з огляду на їх походження з так званих «республіканських» штатів США (бурбон із Кентуккі, мотоцикли з Вісконсину, соєві боби з Луїзіани тощо) – ЄС намагався “вдарити по болючих точках”, щоби стимулювати політичний тиск усередині США. Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що такі кроки – вимушені, адже «ми змушені захищати наших виробників і робітників», але Брюссель залишається відкритим до переговорів з метою уникнення ескалації.

Трампівська адміністрація у свою чергу розширила список цілей. Окрім металургії, Білий дім націлився на автомобільний сектор: 26 березня Дональд Трамп офіційно оголосив про введення 25%-го мита на всі автомобілі та комплектуючі, що імпортуються в США, з 2 квітня. Він обґрунтував цей крок міркуваннями економічної безпеки та прагненням повернути виробництво до США. Європейські автовиробники, особливо німецькі, сприйняли цю звістку як надзвичайно серйозний удар. У відповідь ЄС дав зрозуміти, що не залишить це без реакції. Урсула фон дер Ляєн заявила, що Євросоюз «шукатиме рішень шляхом переговорів, але захищатиме свої ключові сектори», повторивши тезу, що тарифи лише погіршують становище бізнесу і споживачів.

Крім того, Трамп погрожував і надмірними тарифами на інші товари. Зокрема, 13 березня він пригрозив запровадити 200% мито на французьке шампанське, вино та інший алкоголь з ЄС, якщо Брюссель реалізує свій план обкласти американський бурбон підвищеним тарифом (EU delays first tariffs against U.S. to mid-April | Reuters). Ця заява викликала обурення у Парижі: прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру різко відкинув «шантаж такого штибу», а європейська асоціація виноробів закликала обидві сторони не робити заручником галузь, непричетну до основного конфлікту (Donald Trump menace d’imposer des droits de douane de 200 % sur les champagnes et les vins français et européens) (Donald Trump menace d’imposer des droits de douane de 200 % sur les champagnes et les vins français et européens). На тлі таких погроз керівництво ЄС все ж вирішило трохи відтермінувати введення своїх контрзаходів. 20 березня Єврокомісія оголосила, що відкладе перший пакет європейських мит до середини квітня замість 1 квітня, поєднавши його з другим пакетом. Це дало змогу виграти кілька тижнів для перемовин з Вашингтоном і за потреби скоригувати список товарів, щоб мінімізувати шкоду для європейської економіки. Єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович зазначив, що поки діалог зі США приніс «мінімальний прогрес» – американська сторона, схоже, робить ставку на тарифну політику як спосіб реіндустріалізації і не поспішає шукати компроміс. Водночас у США готували так звані «дзеркальні» тарифи з 2 квітня – новий пакет мит нібито для «відновлення балансу в глобальній торгівлі». Таким чином, до кінця березня торговельне протистояння вийшло на небачений рівень: обидві економіки готувалися до взаємного запровадження масштабних тарифів, що фактично означало початок нової трансатлантичної торговельної війни.

Закажите КОНСУЛЬТАЦИЮ сейчас

Гарантированно предоставим ценную информацию непосредственно для вашего бизнеса

Имя введено некорректно Email введено некорректно Телефон введено некорректно бесплатная консультация

Офіційні заяви урядів та представників

Попри ескалацію, офіційні особи по обидва боки Атлантики наголошували на бажанні залагодити конфлікт, паралельно готуючись до жорстких кроків. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн неодноразово висловлювала жаль з приводу дій США, називаючи їх незаконними та контрпродуктивними, і підкреслювала, що ЄС воліє вирішити спір переговорним шляхом. «Ми твердо віримо, що обтяжувати наші економіки митами – не в наших спільних інтересах», – зазначила вона, закликавши до змістовного діалогу замість тарифної війни. Водночас фон дер Ляєн чітко окреслила межі поступок: ЄС готовий негайно і рішуче відповісти, якщо Вашингтон буде й надалі порушувати правила гри. Її меседж зводився до того, що Європа захищатиме свої компанії і працівників, діятиме пропорційно, але не дозволить “душити” себе одностороннім тиском США (EU to assess Trump’s auto tariffs decision, says von der Leyen | Reuters).

До жорсткішої риторики перейшли й окремі європейські лідери. Канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив 30 березня із заявою, що Європа прагне співпраці, але “при потребі відповість єдиним фронтом” на торговельну агресію США (EU ready to respond to U.S. on trade tariffs, says Germany’s Scholz | Reuters). «Ми не наївні, але й не слабкі», – сказав Шольц, наголосивши, що торговельна війна завдасть шкоди всім сторонам. Він підкреслив, що мета ЄС – уникнути спіралі ескалації, однак якщо Вашингтон залишить Євросоюзу вибір лише між покорою і відсіччю, то ЄС вибере відсіч, діяти спільно і рішуче. Схожу позицію озвучив віце-канцлер та міністр економіки ФРН Роберт Габек, заявивши, що зараз важливо проявити «силу і впевненість» і підтримати Єврокомісію в перемовинах, аби зрештою відвернути “тарифну спіраль” (Trumps Politik: Deutsche Industrie warnt vor Zollspirale ).

Деякі члени ЄС, утім, закликали до обережності. Французький прем’єр Франсуа Байру розкритикував намір Брюсселя ударити по американському віскі, зауваживши, що надмірна ескалація невигідна й самому ЄС. Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні також застерегла партнерів від загострення конфлікту і запропонувала шукати компромісні рішення до останнього. Попри такі нюанси, офіційна позиція більшості урядів ЄС зводилася до підтримки Єврокомісії: реагувати згуртовано та твердо, але залишати двері відкритими для переговорів. На підтвердження цього 28 березня до Вашингтона вилетів комісар Шефчович для перемовин, хоча й визнав, що особливого прогресу не досягнуто («Die EU wird entschlossen reagieren» — Nachrichten — Europa-SPD) (EU delays first tariffs against U.S. to mid-April | Reuters).

З американського боку головним “голосом” був сам Дональд Трамп, який нерідко робив заяви через соцмережі чи на мітингах. Білий дім офіційно виправдовував тарифні кроки посиланнями на розділ 232 (національна безпека) і потребу захистити внутрішній ринок. «America First» – ця теза знову стала лейтмотивом торговельної політики Вашингтона, як і в 2018 році. В адміністрації США наполягали, що “реципрокні”(дзеркальні) мита покликані вирівняти дисбаланс, адже, за їхніми словами, європейські тарифи та бар’єри раніше були вищими. Офіційні представники (наприклад, торговий представник США) підтримували жорстку лінію, водночас запевняючи, що США «залишаються друзями Європи, але прагнуть чеснішої торгівлі». Однак такі заяви мало пом’якшували загальний тон. Сам Трамп, підписуючи відповідні укази, демонстративно попереджав Брюссель і Оттаву про «значно масштабніші тарифи», якщо вони спільно виступатимуть проти США.

Європейські інституції теж не залишалися осторонь. Європарламент через свого голову комітету з міжнародної торгівлі Бернда Ланге дав зрозуміти, що підтримає рішучу відповідь на адресу США. «ЄС не дозволить тиснути на себе, ми готові до будь-яких опцій і реагуватимемо жорстко», – заявив Ланге. Він назвав тарифи Трампа незаконними, невиправданими і шкідливими, що вимагають пропорційної відповіді. Євродепутат особливо відзначив, що якщо справа дійде до атак на «основні економічні інтереси ЄС», то варто розглянути точкові удари у відповідь по чутливих для США сферах. Зокрема, прозвучала пропозиція поставити на стіл мита на цифрові послуги, де американські гіганти (Google, Amazon, Netflix тощо) домінують на європейському ринку. «Американські ІТ-компанії мають в Європі більше клієнтів, ніж США населення», – підкреслив Ланге, натякаючи, що і в цій галузі ЄС може вдарити у відповідь. Цікаво, що подібний сигнал пролунав і від уряду Франції: держсекретар з європейських справ Бенжамен Адда повідомив, що якщо конфлікт поглибиться, ЄС може розширити заходи, включивши цифрові послуги чи інтелектуальну власність. Це свідчить про готовність Європи використати весь свій арсенал, якщо торговельна війна вийде з-під контролю.

Позиції провідних аналітиків та експертів різних галузей

Ескалація між двома найбільшими економіками світу викликала широкий резонанс серед економістів, галузевих асоціацій та ринкових аналітиків. Провідні бізнес-об’єднання Європи попередили про серйозні наслідки тарифної війни. Федерація німецької промисловості (BDI) застерегла від небезпечної «спіралі мит і контрмит», яка лише збільшить шкоду, завдану початковими заходами США. «Додаткові мита на авто та запчастини – це черговий удар по міжнародному торговельному порядку», – заявив Вольфганг Нідермарк із BDI, зазначивши, що такі дії США ставлять під загрозу глобальні виробничі ланцюги та тисячі робочих місць по обидва боки Атлантики. Асоціація автомобілебудівників Німеччини (VDA) охарактеризувала тариф на авто як «фатальний сигнал для вільної та заснованої на правилах торгівлі», наголосивши, що він сильно вдарить по глобальних ланцюгах постачання й у кінцевому рахунку “рахунок сплатить споживач”. За оцінками експертів VDA, якщо накласти нові мита поверх чинних, ціна деяких імпортних автомобілів (наприклад, з Мексики) для американців може зрости на 75%, що загрожує обвалом ринку. Американські дочірні компанії європейських автовиробників у перші дні після заяв Трампа перебували в “шоковому стані” і обдумували сценарії розвитку подій.

Економісти та фінансові аналітики відзначали негативну реакцію ринків на можливу тарифну війну. На фондових біржах фіксувалися різкі коливання акцій автомобільних концернів після заяв про мита – зокрема, акції американських General Motors і Ford просіли на 7% і 4,6% відповідно на позачергових торгах. Інвестори побоюються, що взаємні мита підживлять інфляцію та пригальмують зростання як у Європі, так і в Північній Америці. The Financial Times і The Economist в аналітичних матеріалах підкреслювали, що новий виток протекціонізму підриває багатосторонню торговельну систему, а відновлення двостороннього діалогу є критично необхідним, щоб уникнути повторення помилок торговельної війни 2018–2019 років.

Галузеві експерти з обох боків також почали говорити про необхідність диверсифікації ризиків. Наприклад, зовнішньоторговельна палата Німеччини (DIHK) зазначила, що турбулентність у США може відкрити для Європи нові можливості: компаніям варто посилювати присутність на альтернативних ринках. «Слід зміцнювати імідж надійного інвестиційного партнера і простягати руку тим, хто готовий до співпраці», – заявив Волкер Траєр, керівник відділу зовнішньої торгівлі DIHK . Він вказав на перспективних партнерів у країнах Меркосур, Індії та Південно-Східної Азії, які можуть частково замістити американський напрямок. З цим перегукуються й думки деяких американських експертів, що Європа та США ризикують програти конкуренцію Китаю, якщо загрузнуть у взаємних торговельних війнах (такі коментарі з’являлися в оглядах Bloomberg та NY Times).

Оприлюднення жорстких тарифів спонукало бізнес коригувати прогнози. Німецький союз зовнішньої торгівлі (BGA) заявив про намір переглянути у бік зниження свій прогноз експорту ФРН на 2025 рік – спочатку очікувалося падіння на 2,7%, але через дії США цей показник буде “суттєво скоригований донизу”. Американські автовиробники і профільні асоціації теж били на сполох: за даними Wall Street Journal, у приватних консультаціях представники Ford і General Motors попереджали адміністрацію, що 25%-ві мита на автокомпоненти можуть призвести до втрати тисяч робочих місць у США та різкого подорожчання автомобілів. Однак публічно багато хто в США утримувався від різкої критики Білого дому, очікуючи результатів переговорів.

Незалежні аналітичні центри зазначали, що нинішнє протистояння має більш комплексний характер, ніж попередні торговельні спори. Вашингтон паралельно критикує Європу за цифрові податки, регуляції в галузі екології (наприклад, CBAM – механізм вуглецевого коригування) та інші політики, які, на думку США, «дискримінують американський бізнес». ЄС, зі свого боку, обурений субсидійними програмами США (як-от Inflation Reduction Act) і тепер ще й прямими тарифними атаками. Експерти Bruegel і Peterson Institute у коментарях для Politico висловили думку, що без політичної волі на найвищому рівні (президенти США та лідери ЄС) конфлікт буде важко стримати. Вони радять відновити роботу двосторонніх форматів на кшталт Торговельно-технологічної ради (TTC), щоб обговорити претензії і знайти взаємовигідні рішення, поки тарифи не завдали довгострокового збитку (EU trade relations with United States).

Варто відзначити, що і широка громадськість в Європі сприймає дії США здебільшого негативно. За опитуваннями Handelsblatt, близько 75% німецьких компаній за кордоном вже оцінювали США як “проблемний регіон” для бізнесу через торговельну невизначеність (Deutsche Firmen im Ausland sehen die USA als „Problemregion“). В провідних європейських ЗМІ з’явилися редакційні статті з критикою протекціонізму: Financial Times застерегла, що 25%-ві мита на європейські авто вдарять і по самим США, адже американські споживачі і виробники залежать від глобальних ланцюгів постачання. Французька Le Monde написала, що «епоха тісної співпраці з США завершена», вказавши на різке охолодження трансатлантичних відносин на економічному фронті (La « coopération étroite » avec les Etats-Unis est « terminée …). Натомість деякі коментатори, особливо з числа євроскептиків, навпаки привітали «пробудження Європи» перед обличчям тарифної загрози, мовляв, це шанс для ЄС навчитися жорстко відстоювати свої інтереси і стати більш самодостатнім.

Партнер міжнародної юридичної компанії 4В Володимир Бездітний узагальнив ситуацію наступним чином: «Нинішнє загострення лише підкреслює, наскільки важливо бізнесу мати альтернативу на кожному континенті. Сьогоднішні реалії вимагають диверсифікувати постачальників та виробничі майданчики по світу, щоб жоден окремий регіон чи ринок не міг поставити компанію у глухий кут. Не менш значущим є і завчасне структурування бізнесу – реєстрація торговельних марок у різних юрисдикціях, укладання нових договорів і за потреби створення окремих юридичних осіб у країнах виробництва. Такий підхід забезпечить гнучкість і стійкість ланцюгів постачання, дозволить швидко перенаправити потоки у разі торговельних бар’єрів чи санкцій. Події березня 2025 року наочно довели: глобальні компанії повинні бути готові до будь-яких геополітичних ризиків і мати запасні аеродроми на випадок подібних протистоянь».

Митна війна на експорт в США: курс на ізоляцію чи на рецесію

Кульмінаційним акордом березневої конфронтації між Вашингтоном і Брюсселем стало оголошення справжньої тарифної революції. 2 квітня 2025 у своєму звичному стилі політичного театру Дональд Трамп влаштував чергову прем’єру — цього разу на сцені Рожевого саду Білого дому. Головна тема – «економічне визволення» Америки, яке, за задумом режисера, настане після запровадження мит на імпорт практично з усього світу.

Базова ставка — елегантні 10% з 5 квітня. Але для особливо «близьких друзів» – на кшталт Китаю, ЄС, Японії чи Індії — підготовлено вишукане меню з підвищеними тарифами до 34%. Навіть Велика Британія, з якою США пов’язує «особливий зв’язок», отримала символічну десятку. Україна, між іншим, теж. Спасибі, що не більше.

Офіційно це подається як «декларація економічної незалежності» — мовляв, Америка щойно вирвалася з колоніального ярма та може зітхнути на повні легені, підкоряючи світ власною продукцією. Простіше кажучи, тепер кожен, хто хоче продавати щось американцям, має спершу добре заплатити за таку честь. А ще краще — перенести виробництво на американську землю. 

У будь-якому випадку, замість хвилювань важливо зосередитися на практичних рішеннях. Бізнесу зараз потрібна не емоційна реакція, а чіткий план дій. Є кілька варіантів, які допоможуть адаптуватися до нових митних умов і мінімізувати витрати:

1. Почніть роботу з локальними партнерами в США. Перевірте, чи мають ваші чинні постачальники представництва або виробництво в Америці — це може значно спростити логістику.
   
2. Розгляньте варіант запуску власного виробництва в США. Таке рішення може стати довгостроковою інвестицією в стабільність і конкурентоспроможність на місцевому ринку.
   
3. Оцініть можливість перенесення виробництва в країну з нижчими митними ставками. Це може бути ефективним компромісом між витратами й швидкістю адаптації.
   
4. Продумайте логістику з урахуванням мит. Наприклад, багато компаній завозять товари до США на 10–12 місяців наперед, використовуючи фрі зони (free trade zones). У таких зонах мито сплачується не відразу, а лише в момент, коли товар залишає склад.

Навіть за нових умов бізнес має інструменти для маневру. Гнучкість, своєчасне планування та переорієнтація на нові ланцюги постачання — ось ключ до збереження стабільності та зростання.

Країна	Тарифи до США (%)	Тарифи США після знижки (%)
Китай	67%	34%
Європейський Союз	39%	20%
В’єтнам	90%	46%
Тайвань	64%	32%
Японія	46%	24%
Індія	52%	26%
Південна Корея	50%	25%
Таїланд	72%	36%
Швейцарія	61%	31%
Індонезія	64%	32%
Малайзія	47%	24%
Камбоджа	97%	49%
Велика Британія	10%	10%
ПАР	60%	30%
Бразилія	10%	10%
Бангладеш	74%	37%
Сінгапур	10%	10%
Ізраїль	33%	17%
Філіппіни	34%	17%
Чилі	10%	10%
Австралія	10%	10%
Пакистан	58%	29%
Туреччина	10%	10%
Шрі-Ланка	88%	44%
Колумбія	10%	10%
Перу	10%	10%
Нікарагуа	36%	18%
Норвегія	30%	15%
Коста-Рика	17%	10%
Йорданія	40%	20%
Домініканська Республіка	10%	10%
ОАЕ	10%	10%
Нова Зеландія	10%	10%
Аргентина	10%	10%
Еквадор	12%	10%
Гватемала	10%	10%
Гондурас	10%	10%
Мадагаскар	93%	47%
М’янма	88%	44%
Туніс	55%	28%
Казахстан	54%	27%
Сербія	74%	37%
Єгипет	10%	10%
Саудівська Аравія	10%	10%
Сальвадор	10%	10%
Кот-д’Івуар	41%	21%
Лаос	95%	48%
Ботсвана	74%	37%
Тринідад і Тобаго	12%	10%
Марокко	10%	10%

Країна	Тарифи до США (%)	Тарифи США після знижки (%)
Алжир	59%	30%
Оман	10%	10%
Уругвай	10%	10%
Багамські острови	10%	10%
Лесото	99%	50%
Україна	10%	10%
Бахрейн	10%	10%
Катар	10%	10%
Маврикій	80%	40%
Фіджі	63%	32%
Ісландія	10%	10%
Кенія	10%	10%
Ліхтенштейн	73%	37%
Гаяна	76%	38%
Гаїті	10%	10%
Боснія і Герцеговина	70%	35%
Нігерія	27%	14%
Намібія	42%	21%
Бруней	47%	24%
Болівія	20%	10%
Панама	10%	10%
Венесуела	29%	15%
Північна Македонія	65%	30%
Ефіопія	10%	10%
Гана	17%	10%
Молдова	61%	31%
Ангола	63%	32%
Демократична Республіка Конго	22%	11%
Ямайка	10%	10%
Мозамбік	31%	16%
Парагвай	10%	10%
Замбія	33%	10%
Ліван	30%	10%
Танзанія	10%	10%
Ірак	78%	39%
Грузія	10%	10%
Сенегал	10%	10%
Азербайджан	10%	10%
Камерун	22%	11%
Уганда	20%	10%
Албанія	10%	10%
Вірменія	10%	10%
Непал	10%	10%
Сінт-Мартен	10%	10%
Фолклендські острови	82%	41%
Габон	10%	10%
Кувейт	10%	10%
Того	10%	10%
Суринам	10%	10%
Беліз	10%	10%

Країна	Тарифи до США (%)	Тарифи США після знижки (%)
Папуа-Нова Гвінея	15%	10%
Малаві	34%	17%
Ліберія	10%	10%
Британські Віргінські острови	10%	10%
Афганістан	49%	10%
Зімбабве	35%	18%
Бенін	10%	10%
Барбадос	10%	10%
Монако	10%	10%
Сирія	81%	41%
Узбекистан	10%	10%
Республіка Конго	10%	10%
Джибуті	10%	10%
Французька Полінезія	10%	10%
Кайманові острови	10%	10%
Косово	10%	10%
Кюрасао	10%	10%
Вануату	44%	22%
Руанда	10%	10%
Сьєрра-Леоне	10%	10%
Монголія	10%	10%
Сан-Марино	10%	10%
Антигуа і Барбуда	10%	10%
Бермудські острови	10%	10%
Есватіні (Свазіленд)	10%	10%
Маршаллові острови	10%	10%
Сен-П’єр і Мікелон	99%	50%
Сент-Кіттс і Невіс	10%	10%
Туркменістан	10%	10%
Гренада	10%	10%
Судан	10%	10%
Острови Теркс і Кайкос	10%	10%
Аруба	10%	10%
Чорногорія	10%	10%
Острів Святої Єлени	15%	10%
Киргизстан	10%	10%
Ємен	10%	10%
Сент-Вінсент і Гренадини	10%	10%
Нігер	10%	10%
Сент-Люсія	10%	10%
Науру	59%	30%
Екваторіальна Гвінея	25%	13%
Іран	10%	10%
Лівія	61%	31%
Самоа	10%	10%
Гвінея	10%	10%
Східний Тимор	10%	10%
Монтсеррат	10%	10%
Чад	26%	13%
Малі	10%	10%

Країна	Тарифи до США (%)	Тарифи США після знижки (%)
Мальдіви	10%	10%
Таджикистан	10%	10%
Кабо-Верде	10%	10%
Бурунді	10%	10%
Гваделупа	10%	10%
Бутан	10%	10%
Мартиніка	10%	10%
Тонга	10%	10%
Мавританія	10%	10%
Домініка	10%	10%
Мікронезія	10%	10%
Гамбія	10%	10%
Французька Гвіана	10%	10%
Острів Різдва	10%	10%
Андорра	10%	10%
Центральноафриканська Республіка	10%	10%
Соломонові острови	10%	10%
Майотта	10%	10%
Ангілья	10%	10%
Кокосові (Кілінг) острови	10%	10%
Еритрея	10%	10%
Острови Кука	10%	10%
Південний Судан	10%	10%
Коморські острови	10%	10%
Кірибаті	10%	10%
Сан-Томе і Принсіпі	10%	10%
Острів Норфолк	58%	29%
Гібралтар	10%	10%
Тувалу	10%	10%
Британська територія в Індійському океані	10%	10%
Токелау	10%	10%
Гвінея-Бісау	10%	10%
Шпіцберген і Ян-Маєн	10%	10%
Острови Герд і Макдоналд	10%	10%
Реюньйон	73%	37%

Матеріал створено на основі аналізу заяв офіційних осіб і публікацій у ЗМІ.

Джерела: Офіційні заяви Єврокомісії та Білого дому, публікації Financial Times, Bloomberg, Politico, Handelsblatt, Le Monde, The Economist, New York Times, DW, Der Spiegel та інші (лютий–березень 2025).