+38 (044) 374-50-80 info@4b.ua

Контрольована іноземна компанія – КІК

  1. 4b.ua
  2. »
  3. Публікації
  4. »
  5. Юрисдикції
  6. »
  7. Контрольована іноземна компанія –...
Юлия Нагорняк – Руководитель экспертного отдела компании 4B
Юлія Нагорняк
керівник експертного
відділу компанії 4B
Дата публікації:

14

липня, 2021

У сьогоднішньому матеріалі мова піде про ініціативи Організації економічного співробітництва та розвитку, спрямовані на протидію розмиванню бази оподаткування держав. У ключі цієї теми розберемося що таке план BEPS, а також що таке КІК (контрольовані іноземні компанії). Попри велику кількість абревіатур, тема важлива і цікава.

Внаслідок використання пільгових податкових режимів або ж їх повної відсутності багато компаній в цілому ряді країн отримують можливість дуже вигідно оптимізувати свої податкові витрати. Природно, що держави при цьому втрачають чималі суми, які повинні бути зараховані в їх бюджет.

Щоб розв’язувати дану проблему економічного характеру, ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку) прийняла рішення про впровадження плану BEPS.

План BEPS і що він означає для України

BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) – план дій ОЕСР з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування.

До даної ініціативи може приєднатися будь-яка країна, але головна умова – повне виконання 15 кроків або дій, як їх ще іноді називають:

      1. Розв’язання проблем і особливості оподаткування в епоху «цифрової економіки» (мова про розробку фіскальних правил для “електронної економіки”);
      2. Усунення «гібридних схем» (усунення способів ухилення від податків транснаціональними компаніями);
      3. Удосконалення законодавства про контрольовані іноземні компанії;
      4. Боротьба з розмиванням бази оподаткування через виплату відсотків та інших фінансових транзакцій (перешкоджання відходу від податків через виплату дивідендів або роялті);
      5. Протидія «несприятливої ​​податковій практиці», беручи до уваги питання прозорості та економічного змісту (вирівнювання податкових умов для всіх країн);
      6. Боротьба з недобросовісним використанням договорів про усунення подвійного оподаткування;
      7. Викорінення схем штучного уникнення статусу «постійного представництва»;
      8-10. Розробка законодавства про трансферне ціноутворення в частині нематеріальних активів, ризиків капіталу та інших транзакцій з високим ризиком;
      11. Розробка способів збору та аналізу інформації про розмивання податкової бази й виведення доходів з-під оподаткування;
      12. Впровадження законодавства, що вимагає розкривати «прийоми агресивного податкового планування» (обов’язкове розкриття інформації податковими агентами);
      13. Оптимізація вимог щодо документування трансфертного ціноутворення та «покраїнній звітності»;
      14. Розробка та удосконалення механізмів вирішення податкових спорів між державами;
      15. Розробка багатосторонньої конвенції (MLI) з питань міжнародного оподаткування для модифікації вже укладених податкових договорів між країнами.
План BEPS для Украины - Что такое КИК? Перспективы для Украины

План BEPS реалізується в країнах, що входять в G20 і ще кількох десятках країн. Реалізація плану BEPS в Україні – один зі способів повернути довіру до української системи оподаткування, а ще: зменшення темпів виведення капіталу з країни та повернення податків в бюджет.

Хронологія взаємодії України та ОЕСР

1 січня 2017 року Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках ініціативи ОЕСР.

23 липня 2018 року Україна стала 83-ою країною, яка підписала угоду про приєднання до MLI та взяла на себе зобов’язання виконати 4 обов’язкові заходи, які є мінімальним і обов’язковою умовою. Йдеться про кроки 5, 6, 13 і 14.

Якщо повернутися до плану BEPS, то його реалізація на рівні національного законодавства можлива через кілька інструментів:

  • Міжнародний обмін податковою інформацією
  • Міжнародний обмін інформацією про бенефіціарних власників компаній і бенефіціарів трастів
  • Реалізація правил контрольованих іноземних компаній (КІК)
  • Реалізація правил трансфертного ціноутворення (ТЦО)

На сьогодні впроваджено вже два з цих чотирьох обов’язкових умов за вищевказаним планом, а саме: розкрита інформація про бенефіціарів власників компаній (Україна була першою країною, яка це реалізувала), а також діють правила трансфертного ціноутворення.

Але в Україні досі не запроваджено автоматичний обмін інформацією за стандартом CRS і не затверджені правила КІК. Без цих двох пунктів повноцінна реалізація плану BEPS на рівні національного законодавства неможлива.

Станом на сьогодні впроваджені 2 кроки з 4, необхідних для імплементації плану BEPS. На черзі запуск обміну даними між податковими органами різних держав (CRS) та встановлення правил КІК

Що таке КІК і чому про них так багато суперечок?

КІК (Controlled Foreign Company, хоча може бути і Corporation, CFC) – іноземна компанія, певна частина акцій якої належить податковим резидентам даної країни. Якщо по-простому, то це юридична особа, яка здійснює свою діяльність в одній країні (юрисдикції), але при цьому належить та/або контролюється податковими резидентами іншої країни (іншої юрисдикції).

У розрізі реалізації плану BEPS картина виглядає наступним чином: для того, щоб отримати інформацію про рахунки наших резидентів за кордоном, потрібно почати обмінюватися з країнами податковою інформацією в автоматичному режимі (мова про обмін інформацією за стандартом CRS). А для того, щоб обкладати податком виявлені за кордоном доходи наших резидентів, необхідно встановити правила КІК.

Суть правил для КІК

Суть правила КІК полягає в тому, щоб обкладати податком прибуток іноземних юридичних осіб, якими володіють резиденти України. При вступі в силу таких зобов’язань громадяни України повинні будуть декларувати свій дохід, який йде від іноземної компанії.

Тобто в цьому випадку принцип пільгового оподаткування або ж його відсутності в державах застосовуватися не буде. Необхідність сплати податків буде переходити на кінцевого бенефіціара, що і розв’язує проблему щодо розмивання податкових даних.

Деякі аспекти законопроекту по КІК

В Україні ще немає законодавства, яке б регламентувало відносини з КІК, але пройдімося по деяких аспектах проектів законів, які пропонуються до затвердження.

Суб’єкти, які відповідно до законопроекту підпадають під оподаткування в Україні з впровадженням правил КІК:

  • Структури, які складаються з українських засновників, при цьому включають компанії, зареєстровані в юрисдикціях з низьким оподаткуванням;
  • Українські фізичні особи, які володіють акціями в іноземних компаніях;
  • Компанії, зареєстровані за кордоном, які фактично контролюються та управляються з України;
    1. Вказівка ​​резидента в якості бенефіціара при відкритті банківського рахунку для КІК;
    2. Ведення резидентом України бухгалтерського або управлінського обліку КІК.

Важливо відзначити, що відповідно до зареєстрованого законопроекту іноземна компанія вважається контрольованою, якщо:

  • Резидент України прямо або опосередковано володіє 50% і більше корпоративних прав такої компанії;
  • Корпоративними правами володіють кілька резидентів України, частка участі кожного перевищує 10%, але при цьому сукупна участь всіх резидентів України в даній контрольованою компанії становить 50% і вище.

Згідно з зареєстрованим законопроектом іноземна компанія вважається контрольованою, якщо резидент України (або кілька резидентів) прямо або опосередковано володіє 50% та більше корпоративних прав. Але це процентне співвідношення ще може бути переглянуте у бік зменшення.

Швидше за все, процентне співвідношення ще буде переглядатися українськими законодавцями, оскільки закордонний досвід передбачає наявність «контролю», коли частка володіння становить 20% і більше.

Відносно санкцій. Якщо платник податків, який володіє іноземною компанією, несвоєчасно надає контролюючому органу відомості, передбачені ст. 16 Податкового Кодексу, це тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100% від суми податку на майно такого платника.

Сума обчислюється по об’єкту нерухомого майна, що належить цій контрольованій іноземній компанії (або іноземній структурі без утворення юридичної особи). При цьому сума штрафу обчислюється пропорційно частці участі в іноземній компанії, відомості про яку не представлено (подано несвоєчасно).

Якщо ж визначити частку участі особи в компанії (іноземній структурі без утворення юридичної особи) обчислюється пропорційно кількості учасників в такій структурі.

Впровадження поняття КІК: це погано чи ні?

Звісно, впровадження Плану BEPS не можна вважати поганою законодавчою ініціативою для державного казначейства, але для бізнесу це не завжди вигідно.

Звичайно ж, це не означає, що українським резидентам можна бути пов’язаними з іноземними структурами, важлива умова, щоб наявність таких структур (іноземних компаній) мала аргументовану потребу. Намагайтеся вибирати вигідну з економічної точки зору юрисдикцію для Вашого бізнесу і передбачати наперед всі фінансові потоки, за які Ви будете відповідальними.

У цьому матеріалі ми тільки почали розбирати що таке КІК і які перспективи чекають ринок України. Ми продовжимо відстежувати законодавчі ініціативи уряду в ключі імплементації плану BEPS. Підписуйтесь на новини нашого блогу і Ви не пропустите нічого важливого для Вашого міжнародного бізнесу.

0 коментарів

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ваш надійний партнер по реєстрації та супроводу бізнесу за кордоном, підготовці фінансових звітів та аудиту, реєстрації торгових марок

РОЗДІЛИ САЙТУ

ПРО КОМПАНІЮ

Учасник міжнародної мережі постачальників послуг:

КОНТАКТИ

Офіс в Україні:
Київ, вул. Парково-Сирецька, 4В
Тел.: +380 (44) 374-50-80
Email: info@4b.ua

Офіс в США:
26 Diplomat Parkway Unit CU2-15 Hallandale, FL 33009
Тел.: +1 609 775 99 04
Email: usa@4b.ua