У попередній статті ми розібрали базові механізми отримання громадянства, починаючи від народження та закінчуючи можливістю отримання іноземного громадянства за інвестиції.

Зупинимося більш детально на другому варіанті, розглянемо чи насправді все так страшно як розказують і чим не варто зневажати на шляху до омріяного паспорта.

Громадянство за інвестиції (англ. Citizenship by Investment) як державна програма була впроваджена країнами, які прагнули зміцнити свою економіку та заохотити іноземних інвесторів. Вперше це зробила колишня британська колонія – Сент-Кіттс і Невіс у 1984 році.

Основне правило таких програм це відповідність інформації і документів заявника вимогам та його фінансовий внесок у економіку країни. Держава, надаючи громадянство новій особі має пересвідчитися, що цей громадянин не стане її потенційної проблемою на міжнародному рівні. Тому, звичайно, для тих, хто знаходиться під різними санкціями або має судимості, участь у програмі завершиться на етапі перевірки особи.

Звернути увагу варто і на віковий ценз членів сімей заявників. Зміни в умовах відбуваються часто, тому за цим правилом потрібно слідкувати, щоб не це не стало причиною відмови. Так само і статус особи, яка буде вписана в заяву, оскільки коло учасників може бути обмежене родинними зв’язками першого або максимум другого коліна (діти, мати, батько, дід, бабуся, сестра, брат).

Відкритість та прозорість всіх даних, вказаних в заяві це пріорітет для міграційних органів. Треба бути готовим, що будь-які дата народження, місця банківських вкладів, навчання рандомно перевіряються та аналізуються приймаючою країною. Так, можна сказати, що грошові інвестиції мають гарантувати, що особа «замовляє музику», але рішення може схилитися не на її користь, якщо будуть виявлені підроблення.

Важливо обрати варіант інвестицій, який буде оптимальним для отримання громадянства. Країни пропонують декілька типів інвестування: пожертвування у державні фонди, придбання нерухомості, інвестиції в місцеву компанію, інвестиції в державний банк, придбання державних облігацій, відкриття бізнес-проектів та ін.

Різниця між ними невелика, оскільки це всеодно визначені державою інституції чи підприємства, які мають фінансове забезпечення за рахунок CIB програм. Єдине, що можна обрати це дохідність таких закладів для заявника, оскільки вкладаючи в туристичні об’єкти можна розраховувати на отримання інвестиції від готелів. Внесок як пожертвування на розвиток культури, науки чи мистецтва не принесе додаткових доходів.

Під час обрання інвестицій також пам’ятаємо про те, що вони будуть ретельно перевірені. В цьому випадку краще декларувати тільки ті кошти, походження яких можна підтвердити документально. Цей пункт досить часто стає вирішальним під час прийняття рішення в справі заявника.

Окрім дотримання основних правил, заявник має забезпечити підтвердження своєї інформації необхідним пакетом документів. Звичайно, що кожна країна самостійно визначає зовнішній вигляд та зміст документу, але загальноприйнятими є наступні.

Безумовно, одна з перших вимог, це точний переклад оригіналів на мову країни подачі заяви. Не варто зневажати цим пунктом, оскільки всім відомий факт «дешева риба — погана юшка» змусить знову повертатися до перекладача. Краще одразу обрати кваліфікованого спеціаліста або бюро, щоб уникнути жодних питань до тексту документу та отримання уточнюючих запитів (або навіть відмови) від приймаючої країни.

Особливо це стосується транслітерації контактних даних – прізвищ, імені, по батькові, топографічних назв, навчальних закладів та ін.

Переклад документів також має бути засвідчений нотаріусом. Наприклад, в Україні засвідчити вірність перекладу може будь-який нотаріус, а відповідно 38 Закону України «Про нотаріат» і консульські установи України можуть здійснювати цю дію. Тому навіть якщо особа терміново виїхала за кордон, вирішити це питання буде можливим. Не варто забувати, що на аркушах не має бути виправлень, дописок та іншого, оскільки такий документ не буде прийнятий для засвідчення (навіть смайлики не можна олівцем написати).

Апостилювання є обов’язковим майже у всіх відносинах між державами та іноземними громадянами. В Гаазі (Нідерланди) в 1961 році була підписана Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, до якої приєдналися більше ніж 90 країн. Апостиль – це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав-учасниць Конвенції. Він засвідчує справжність підпису особи під документом і автентичність відбитку печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ.

Умовно поділити всі документи можна на три групи:

• ті, що підтверджують особисті дані;
• ті, що підтверджують фінансовий стан заявника та його сім’ї;
• ті, що підтверджують відповідність обраній програмі інвестицій.

Звичайно, що можуть виникати і додаткові запити залежно від кожної ситуації окремо.

Найголовніше завдання першої групи – максимально розкрити інформацію про особу. Сюди можна віднести копії внутрішнього та закордонних паспортів, резидентських карт, свідоцтва про народження, усиновлення, укладення чи розірвання шлюбу. Якщо впродовж життя змінювали ім’я, то необхідно підкріпити цей факт відповідним свідоцтвом.

Окрім цивільного стану треба пересвідчитись в наявності документів, що підтверджують отримання вищої освіти (дипломи спеціаліста, бакалавра, магістра) – особливо важливий пункт для дорослих дітей; підтверджують адресу заявника. Деякі країни бажають також ознайомитись з військовим квитком, хоча це може бути і додатковий запит.

Особливу увагу потрібно приділити автобіографії заявника та всіх членів його або її сім’ї. Не варто вигадувати факти про себе чи про уявного діда чи бабусю, оскільки міграційні служби мають право перевірити це. Готуючи інформацію тримайте родинні записи чи фотографії наготові, вони можуть знадобитися та й Ви зайвим разом згадаєте сімейну історію. Опціонально можна додати Introduction (Cover) Letter та резюме (CV).

Основна мета другої категорії документів продемонструвати фінансовий стан особи, що бажає отримати громадянство. Найважливіший критерій їх оцінки це достовірність, оскільки держава не буде ризикувати своєю програмою через ненадійних заявників. Прозорість та транспарентність фінансових активів, що входять до країни буде відстежуватися не тільки в середині, а й міжнародними регуляторами зовні.

Для цьому пункту варто підготувати виписки з банку (від 6 до 12 місяців), чеки, рекомендаційний лист з банку, підтвердження місця роботи, підтвердження стабільного доходу (декларації про дохід). Якщо в наявності є бізнес, в такому випадку окрім фінансової звітності компанії треба додати установчі документи, в тому числі що містять інформацію про власників компанії. В певних країнах необхідно подати відомості про податки, зокрема декларацію про податкове резидентство.

Документи, що підтверджують відповідність обраній програмі інвестицій становлять перелік, який кожна держава затверджує окремо. Серед найпоширеніших це довідка про несудимість заявника та всіх членів сім’ї, що досягли віку кримінальної відповідальності. Потрібно довести, що майбутній громадянин немає проблем з законом, тому що ці дані обов’язково будуть враховувати при аналізі справи особи.

Міжнародний страховий поліс для всіх учасників заяви має бути наявним. Окрім цього, в деяких країнах вимагаються медичні довідки, наприклад, тест на ВІЛ-інфекцію або туберкульоз. Наприклад, якщо при отриманні громадянства Об’єднаних Арабських Еміратів під час обов’язкового медичного обстеження, у потенційного громадянина буде виявлено захворювання з переліку недопустимих, його заява буде відхилена.

Якщо було обрано придбання або оренда нерухомості як варіант інвестиції необхідно надати догорів оренди або придбання. Важливо підтвердити рух коштів по цій транзакції (тобто показати, що угода виконана). Можливо також додати рекомендаційний лист від агента нерухомості.

Отримання громадянства за інвестиції набуло значної популярності саме через свої терміни. Зрозуміло, що вливання значних фінансових активів в державу заохочує розгляд справи заявника у швидкий термін. Більшість країн пропонують стати їх новим громадянином протягом півроку, хоча кожна особа розглядається індивідуально.
Країни карибського басейну надають одні з найшвидших строків отримання.

• Сент-Кіттс і Невіс – до 3 місяців
• Антигуа і Барбуда – від 3 до 5 місяців
• Домініка – від 3 до 5 місяців
• Гренада – 3 до 5 місяців
• Сент-Люсія – 3 до 5 місяців.

Сент-Кіттс і Невіс також має опцію пришвидшеною процедури за 45 днів.

В Європі строки подовжені в зв’язку з посиленою процедурою перевірки. Так, громадянство за інвестиції в Чорногорії можна отримати за півроку, а мальтійський паспорт треба буде чекати від 12 місяців. Хоча, на сьогодні програма Мальти призупинена.

Терміни отримання в кожній країні можуть відрізнятися залежно від обставин, вказаних у справі заявника. Загалом він рахується від подачі повного пакету документів до відповідного департаменту міграційної служби приймаючої держави. Строк розгляду залежить від якості та повноти поданої інформації. Тому радимо ретельно підготуватися і звертатися до нас для отримання обраного громадянства за інвестиції!