+38 (044) 374-50-80 info@4b.ua

КІК: Покарання чи необхідність?

  1. 4b.ua
  2. »
  3. Публікації
  4. »
  5. Юрисдикції
  6. »
  7. КІК: Покарання чи необхідність?
Олег Пуценко – Юрист корпоративного отдела компании 4B
Олег Пуценко
Юрист корпоративного
відділу компанії 4B
Дата публікації:

21

серпня, 2020
Тенденції сучасного світу змушують приймати зважені та рішучі заходи у розв’язанні різноманітних питань. Юриспруденція теж не стоїть на місці та не збирається відставати від реалій. Питання впровадження правил КІК – це питання, на яке зараз світова спільнота відповідає не «Так» або «Ні». Це питання, на який все частіше відповідають «Коли?».
Сама по собі імплементація законодавства про Контрольованих Іноземних Компаніях (вони ж КІК), є лише частиною величезного та амбітного плану BEPS. З 1 січня 2017 Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку і взяла на себе зобов’язання імплементувати мінімальний стандарт Плану дій для боротьби з розмиванням бази та виведенням прибутку з-під оподаткування (англ. Base Erosion and Profit Shifting, далі – BEPS).

Чому ми все частіше говоримо про КІК?

Верховна Рада 16 січня в другому читанні прийняла проект Законопроекту №1210 щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві України. Пізніше він став Законом 466-IX, про нововведення якого ми з вами й будемо говорити в цій статті. Цей Закон вводить нові правила гри для українців, які мають відношення до міжнародного бізнесу і привносить досить багато змін в законодавство, які, так чи інакше, впливають на ведення закордонного бізнесу.

Слід зазначити, що головна ідея будь-якої держави, яка намагається імплементувати подібні закони – це боротьба з офшорами та відтоком капіталу в низькоподаткові юрисдикції. З цією метою вводяться правила оподаткування контрольованих іноземних компаній, нова звітність з трансфертного ціноутворення, посилюються вимоги до постійних представництв і т.д.

план BEPS был принят странами G20 – КИК: Наказание или необходимость
Головна ідея будь-якої держави, яка імплементує план BEPS – це боротьба з офшорами та відтоком капіталу в низькоподаткові юрисдикції. Частиною подібного законодавства для України став Закон 466-ЇХ (Закон про КІК).
Невиконання мінімального стандарту правил BEPS могло стати причиною включення України до списку юрисдикцій, що не співпрацюють з питань оподаткування, який складається Радою ЄС (тобто в «чорний список» офшорів).

Впровадження BEPS є одним з критеріїв при формуванні цього переліку. Останній раз більшість країн потрапили в такий список саме через те, що не приєдналися до Конвенції MLI та не задекларували відповідні бажання.

Економіка XXI століття характерна тим, що компанії можуть бути активно залучені в економічне життя величезної кількості юрисдикцій без значної фізичної присутності (substance), а нові нематеріальні фактори вартості продукції або послуг стають все більш і більш вагомими.

Все це призводить до того, що роль міжнародного бізнесу на світовій арені все більше закріплює свої позиції, особливо з огляду на тенденції загальної глобалізації. А оскільки міжнародний бізнес, як і будь-яка інша сфера діяльності, вимагає чіткого нормативного врегулювання, то не варто дивуватися появі відповідної законодавчої бази.

Як Ви вже знаєте, Україна не стала винятком із правил і саме тому зараз ми більш детально розглянемо положення про КІК, які вже з 1 січня 2021 року можуть кардинально змінити життя підприємців, пов’язаних з міжнародним бізнесом.

Визначення КІК відповідно до Закону

Як уже згадувалося вище, законодавство про КІК в Україні було впроваджено Законом 466-IX (він же Законопроект 1210), який майже півроку перебував в статусі «Передано на підпис» у Президента України та набрав чинності лише 23 травня 2020 року.

Так що ж таке КІК, згідно з його положеннями?

Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

1.1. Відразу звертаємо Вашу увагу на наступне: далі, в цьому ж пункті, присутні наступні абзаци, які мають важливе значення:

«У випадках, передбачених цією статтею, до контрольованої іноземної компанії може прирівнюватися іноземне утворення без статусу юридичної особи.»

«Утворення без статусу юридичної особи можуть включати, зокрема, але не виключно, партнерства, (Наприклад, всіма улюблені LP-шки в Шотландії), трасти, фонди, інші установи та організації, створені на підставі правочину або закону іноземної держави (території).»

1.2. Тепер перейдемо до такого поняття як «контролююча особа»: це є фізична особа або юридична особа – резидент України, які є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Далі Закон говорить: «Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а)володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Зауважте, в пункті «а» зазначено саме БІЛЬШЕ ніж 50 відсотків. Це означає, що якщо в такої іноземної компанії буде 2 людини з частками володіння 50 на 50%, то така структура НЕ БУДЕ вважатися КІК, оскільки Вам потрібно мати понад 50%, щоб норма працювала і визначала вашу компанію як КІК.

Далі, на що слід звернути увагу – поняття «фактичного контролю» у визначенні КІК.
Особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Ви будете визнані як особа, яка здійснює фактичний контроль, якщо хоч одне з наступних положень може бути застосовано до Вас (перелік не є вичерпним!):

    а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

    б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

    в) наявність у особи довіреності (навіть не обовязково Генеральної ) на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

    г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

    ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

1.4. У формулюванні КІК є поняття “резидентність”.

Податковий Кодекс нам говорить наступне:

П.14.1.213. Резиденти – це:

    а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;

    б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;

    в) фізична особа – резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

    • Постійне місце проживання особи знаходиться в Україні.
    • Якщо в Україні у фізособи є «центр життєвих інтересів» (під центром життєвих інтересів маються на увазі тісні особисті й економічні зв’язки з країною).
    • Якщо неможливо визначити юрисдикцію з місцем постійного проживання і центром життєвих інтересів, тоді вона вважається резидентом України, якщо проживає мінімум 183 днів у календарному році.
    • Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Насправді питання резидентності має досить складну специфіку, яку ми б не хотіли зачіпати конкретно в цій статті через те, що матеріалу буде так багато, що можна видати окрему історію.

Але все ж вважаємо за потрібне позначити те, що питання зміни резидентства стає все більш і більш актуальним в розрізі КІК, але такий спосіб розв’язання проблеми буде доступний далеко не кожному через чималий поріг входження за вимогами до грошових коштів. З актуальних юрисдикцій можемо відзначити Кіпр (відносно бюджетний варіант) і Сент-Кітс і Невіс (для більш забезпечених підприємців).

паспорт Сент-Китс и Невис  – КИК: Наказание или необходимость
У розрізі КІК все більш актуальним стає питання зміни резидентства. У пору згадати про такі юрисдикції як Кіпр і екзотичні Сент-Кітс і Невіс

Що потрібно знати якщо Ви визначили, що у Вас існує КІК?

Якщо Ви для себе визначили, що у Вас існує КІК, то слід знати, що у зв’язку з цим виникають три основні обов’язки:

  1. Повідомити про наявність такого КІК в Податкові органи. (Наразі сама форма подачі такого повідомлення розробляється. Відповідно до Закону 466-IX зробити це потрібно буде протягом 60 днів з 1 січня 2021 року.)
  2. Підготувати фінансову звітність і подати її в Україні.. (Перший звітний період ще не визначений, якщо не приймуть додаткове положення, то це 2021 рік). Подавати звітність у 2022.
    Також існує положення, де вказано про аудовану звітність. Згідно із законом – від Вас вона спочатку не вимагається, але в будь-який момент Податкова може запросити у Вас надання такої аудованої податкової звітності, згідно з міжнародними стандартами. В такому випадку все ж переважно буде завчасно її підготувати та мати під рукою на всякий випадок.)
  3. Сплатити податки в Україні (в контексті КІК), якщо це необхідно.

Чому “якщо це необхідно”? Річ у тім, що є положення, які звільняють платників податків від сплати податків:

  1. Між Україною та іноземною юрисдикцією діє договір про уникнення подвійного оподаткування. (Діють між Україною і: Естонією, США, UK, Грузією, Чехією, Кіпром.)
  2. і

  3. КІК фактично платить податок на прибуток за ефективною ставкою, яка не менша від базової ставки податку на прибуток підприємств в Україні (18%), або менше такої ставки не більше ніж на 5%
  4. або

  5. Частка пасивних доходів КІК не більше 50% загальної суми доходів КІК з усіх джерел.

Про що це говорить нам? Про те, що активна діяльність не підлягає оподаткуванню! І це чудово, бо у вас, з великою часткою ймовірності, саме активна іноземна компанія.

Також існує дуже приємний пункт: «Скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу контролюючої особи в разі, якщо загальний сукупний дохід всіх КІК однієї контролюючої особи з усіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 000 000€ на кінець звітного періоду.» Тобто, якщо у вас менш як 2 млн. Євро доходу з усіх КІК за звітний період, то Вам теж не потрібно платити податок!»

Розгляньмо на прикладах, де можна побачити наочні практичні ситуації.

Хто потрапляє під дію КІК?

Давайте розберемося в питанні: хто потрапляє під дію КІК? Для кращого розуміння і наочності наведемо кілька прикладів.

Приклад 1.

Компанії в США – (торгівля на Amazon).
В Україні податок не сплачується.
Причини: Угода з США + активна діяльність.
Але подати повідомлення про КІК і подати фін. звітність необхідно.

Приклад 2.

Компанія в Естонії – (торгівля на Amazon). В Україні податок не сплачується.
Причини: Угода з Естонією + активна діяльність.
Але подати повідомлення про КІК і подати фін. звітність необхідно.

Приклад 3.

Компанія на Кіпрі – (IT діяльність).
80% доходу від роялті, дохід за рік КІК 1 000 000 євро.
Дохід всіх КІК контрольованої особи менше 2 000 000 євро, податок в Україні не сплачується, хоч і діяльність пасивна.

Приклад 4.

Компанія в Англії (IT діяльність).
65% доходу від роялті, дохід КІК за рік 2 500 000 євро. Дохід перевищує граничну суму в 2 млн. Євро, але є угода з UK + умова про різницю не більше 5%.
В UK податок 19%, це більше ніж в Україні, отже, податок не сплачується.

Що робити, якщо ви потрапили під дію КІК?

Вам потрібно спробувати проаналізувати свої структури та спробувати максимально їх оптимізувати. Оптимізація буває різною, але частіше за все мається на увазі те, що деякі компанії все ж можна ліквідувати, якщо це дозволяє Ваша ситуація з мінімальним збитком для себе.

Втекти від КІК не вийде, весь світ вже працює в іншому напрямку. Відбувається максимальна деофшоризація, хоч і деякі офшорні юрисдикції ще намагаються утримувати свої позиції. Але з кожним роком BEPS і впровадження автоматичного обміну податковою інформацією роблять свою справу і все більше країн вибирають «білий» спосіб ведення бізнесу. Це лише питання часу, коли офшори повністю підуть в минуле, а їх місце займуть найвигідніші низькоподаткові сірі та білі юрисдикції.

Що ж конкретно робити Вам зараз зі своїми КІК?

Як і говорилося вище – проаналізувати, чи торкнуться нововведення Вас та Вашого бізнесу.

Якщо так – проаналізувати та оптимізувати, а потім робити 3 основні кроки, про які говорилося раніше: повідомляти, готувати звітність, платити/не платити податок.

Якщо Ви потрапили під дію КІК – проведіть аналіз, чи потрібна Вам компанія за кордоном чи краще закрити її прямо зараз з мінімальним збитком для себе.

Відповідальність за порушення закону

Основна і найнеприємніша відповідальність за порушення дотримання положень про КІК – це штрафи. Благо, що законодавець все ж хоч трохи дослухався до думки бізнесу і зменшив заплановані їх розміри. У початкових варіантах Закону фігурували просто колосальні за розмірами числа – зараз же суми двох головних штрафів виглядають наступним чином:

    1.Неповідомлення про наявність КІК: 300 прожиткових мінімумів

    2027*300 = 608 100 грн / (близько 23 000 $)

    2. Неподання контролюючою особою звіту про КІК: 100 прожиткових мінімумів

    2027*100 = 202 700 грн / (близько 7500 $)

Навіть зараз ці цифри не залишать байдужими нікого. Обов’язково варто врахувати, що дані штрафи можуть накладатися і на фізичних осіб. Далеко не кожен малий підприємець-українець здатний відразу сплатити настільки великі суми.

наказание за нарушение закона о КИК – КИК: Наказание или необходимость
За порушення закону по КІК передбачені дуже значні розміри штрафів, які можуть накладатися на фізичні особи. Не намагайтеся ігнорувати законодавство, це може обійтися дуже дорого.

Порівняння української версії закону з Росією і Казахстаном

В контексті порівняння законодавства про КІК з нашими сусідами, можемо навести наступні цікаві особливості та приклади:

КІК в Росії

З 2015 р введений обов’язок звітувати про прибуток КІК і оплачувати з них податки стало однією з ключових заходів сучасної деофшоризації в РФ.

Цікаво те, що штраф в РФ за неповідомлення про наявність КІК набагато нижче: 100 000 рублів (За кожен КІК), що становить приблизно 1300 $.

Також цікавим є те, що для звільнення від сплати податку з КІК в РФ частка «пасивних» доходів (дивіденди, відсотки, роялті) повинна бути не більше 20%. В Україні цей показник повинен складати не більше 50%.

КІК в Казахстані

З 1 січня 2018 року в Казахстані було введено нові правила щодо оподаткування прибутку, який був отриманий платниками податків Казахстану в низькоподаткових юрисдикціях. Їх введення було здійснено в рамках впровадження в Казахстані окремих ініціатив, розроблених ОЕСР в рамках проекту BEPS.

Особливостями КІК в Казахстані є наступне:

  1. Це неймовірно, але в Казахстані чомусь активна діяльність компанії НЕ є причиною для звільнення від оподаткування. (Як в Україні та РФ, наприклад). З цього приводу дотепер ведуться дуже затяті дискусії в бізнес-колах і всі сподіватися на те, що це питання буде рано чи пізно врегульоване.
  2. У Казахстані потрібно обов’язково подавати аудовану фінансову звітність по КІК.

Як бачите, законодавство по КІК в кожній країні має свої особливості. Ми впевнені, що українське законодавство ще зазнаватиме змін, які ми плануємо відстежувати та доповнювати даний матеріал.

Зміни та перспективи Закону про КІК (розділ буде доповнюватися)

Ми плануємо поповнювати цей розділ новими підзаконними актами, положенням тощо, тому додайте статтю в закладки, щоб вам легше було відстежувати правки.

Наразі опорним Законом для нас є 466-IX, який і є фундаментом впровадження положень про КІК в Україні. Але через те, що підписання даного законодавчого акту було розтягнуто на дуже великий термін, то бізнес-спільнота сильно обурюється з тим термінів, які описані в первинному варіанті 466-IX.

Тому 5 серпня 2020 року було прийнято і підписано Законопроект № 2524, який передбачає відстрочку для положень по КІК.

Однак, саме положення, що стосуються перенесення термінів вступу в силу законодавства про КІК, не отримало достатньої підтримки при голосуванні та було відхилене.

Надалі, як альтернатива і чергова спроба відстрочити запровадження КІК, був створений новий Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві), який отримав номер 3750. На цей момент він знаходиться в статусі «Опрацьовується в комітеті». Він так само має на меті відстрочити положення про КІК ще на рік, тобто на 1 січня 2022 року.

Команда 4B завжди повідомляє актуальну інформацію на нашій сторінці Facebook, тому будь-який анонс за результатами прийняття цього законопроекту Ви зможете знайти за посиланням >>

FAQ по КІК (популярні питання і відповіді на них)

Питання: Як зрозуміти, що у мене є «КІК»?

Відповідь: Потрібно перевірити себе по 3 найголовнішим пунктам:

  1. Я резидент України?
  2. У мене є іноземна компанія? (Не обов’язково офшор)
  3. Чи контролюю я цю іноземну компанію?

Слід уточнити, що контроль не обов’язково може проявлятися в тому, що ви є директором в компанії. Вона може бути зареєстрована на вашого друга або довірену особу, і ви можете взагалі ніяк не показуватися в структурі компанії. Але. Якщо ж ви той, хто приймає всі важливі рішення і, фактично, контролюєте її діяльність, то це теж буде ствердною відповіддю на 3 питання.

Ви можете подумати: «Добре, припустимо, у мене є КІК, але як зрозуміти – чи дійсно я його власник?»

Відповідь: В пп. 39 2 .1.2. прямо вказано, що якщо компанія більш ніж на 50% ваша, або ж вам належить більш ніж на 10%, але в структурі є ще українці та разом у вас набралося понад 50%, то так – Ви власник.

Питання: Що ж я тепер зобов’язаний робити, якщо у мене є КІК і я в ньому контролююча особа?

Відповідь: Закон 1210 передбачає інформування податкових органів України щодо наявних у контролюючих осіб іноземних компаній. Іншими словами – Ви зобов’язані направити повідомлення до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого початку здійснення фактичного контролю або його припинення. Більш того, закон регулює подання звітів про контрольовані іноземні компанії та повідомлень про початок або припинення участі в контрольованих іноземних компаніях (п. 39 2 .5.).

Важливо розуміти, що цей закон дуже сильно посилює формат звітності за такими компаніям, а саме:

  1. Вам обов’язково потрібно буде готувати фінансову звітність, навіть якщо в країні, де знаходиться ваша іноземна компанія цього робити не потрібно.
  2. Більш того, потрібно буде знайти надійних бухгалтерів або може навіть аудиторів (на вимогу контролюючого органу), оскільки така звітність повинна бути підготовлена ​​згідно з усіма міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Питання: Які ж мої наступні дії, якщо Закон прямо зачіпає мене, як власника КІК?

Однозначної відповіді немає. Держава надасть достатньо часу, щоб кожен вирішити для себе – чи потрібна йому така компанія чи ні.

Якщо ж компанія потрібна, але Ви не бажаєте платити податки в Україні та думаєте, що ніхто про це не дізнається, то Ви глибоко помиляєтеся. І навіть, якщо зараз або через рік такий план «ігнорування» спрацює, то вже в найближчому майбутньому ця схема буде перекрита. Зрозуміло, на зміну їй знайдуться інші, але факт полягає в тому, що більше не вийде приховувати у себе наявність таких компаній. Більш того, коли все відкриється – вам доведеться взяти до уваги можливість донарахування податкових зобов’язань, окрім штрафів.

Не варто забувати, що наразі йде дуже активна робота над впровадженням системи автоматичного обміну інформацією. Банки стануть моментально відправляти всю інформацію про власників рахунків в податкові структури та робити вони це будуть не через якісь свої особисті бажання, а тому що їх змусять законодавчо.

Також в найближчому майбутньому має запрацювати міжнародний обмін інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standard) – це означає, що країни будуть обмінюватися різноманітною інформацією фінансового характеру про банківські рахунки, які належать їх податковим резидентам.

Підсумуємо

На думку великої кількості експертів, багато положень Закону 466-IX створюють додаткові опції для маніпуляцій з боку контролюючих органів та роблять значний вплив на дрібний і середній бізнес.

Деякі ж стверджують, що 466-IX націлений на впровадження глобального плану BEPS, а все вищеперелічене – лише побічні ефекти такого впровадження.

Найголовніше: Ви повинні прийняти рішення – чи готові Ви піти по «сірому» шляху офшорів і взяти відповідальність, якщо щось піде не так, як Ви планували або ж Ви поповните лави добровольців, які люб’язно погодяться поділитись 18% (або 19.5%) свого прибутку з державою.

Звичайно, заплатити доведеться лише за ту частину, яку Ви контролюєте, а не за весь прибуток КІК, але все ж… Враховуйте, що можна відняти ту суму податку, яка була сплачена за місцем реєстрації КІК, аналогічно – в пропорції до своєї частки володіння.

Нові правила почнуть працювати з 1 січня 2021 роки (якщо нічого не зміниться), тому у Вас є достатньо часу на прийняття важливого рішення.

Пам’ятайте, що команда 4B завжди готова простягнути руку допомоги підприємцям, тому пишіть і телефонуйте нам – ми раді кожному.

0 коментарів

Опублікувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ваш надійний партнер по реєстрації та супроводу бізнесу за кордоном, підготовці фінансових звітів та аудиту, реєстрації торгових марок

РОЗДІЛИ САЙТУ

ПРО КОМПАНІЮ

Учасник міжнародної мережі постачальників послуг:

КОНТАКТИ

Офіс в Україні:
Київ, вул. Парково-Сирецька, 4В
Тел.: +380 (44) 374-50-80
Email: info@4b.ua

Офіс в США:
26 Diplomat Parkway Unit CU2-15 Hallandale, FL 33009
Тел.: +1 609 775 99 04
Email: usa@4b.ua